У 1996 р. Україна приєдналася до Бернської конвенції про збереження диких видів рослин і тварин та місць їх перебування. Внеском у виконання Конвенції є проекти ТАСІС “Карпатська транскордонна екологічна мережа” та проект Глобального Екологічного Фонду “Збереження різноманіття в Азово-Чорноморській екологічній мережі”.
У 1985 р. прийнято Віденську конвенцію про охорону озонового шару, у 1987 р. — Монреальський протокол до неї, а у 1990 р. — Поправки до Монреальського протоколупро речовини, що руйнують озоновий шар.
Згідно з Монреальським протоколом країни, які підписали Віденську конвенцію про охорону озонового шару 1985 р., зобов’язані забезпечити перехід промислових підприємств, розташованих на їх територіях, до використання нових озонозберігаючих технологій та речовин, що не руйнують озон. Це відповідає інтересам транснаціональних корпорацій, які виробляють хладагени, спінювачі та засоби пожежогасіння . Цей документ дає можливість корпораціям залучати кошти світового співтовариства на реконструкцію своїх підприємств, розташованих у розвинутих країнах.
В Україні з метою забезпечення виконання вимог Монреальського протоколу щодо речовин, які руйнують озоновий шар, підписаного урядами заінтересованих країн у вересні 1987 р., Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 17.10.1996 р.№ 1274 “Про Програму припинення в Україні виробництва та використання озоноруй- нуючих речовин”. Варто зазначити, що Монреальський протокол підписаний Україною 18.02 1998 р. і ратифікований Верховною Радою України 20. 09. 1998 р.
Згідно з Програмою речовини, які руйнують озоновий шар, в Україні використовуються майже у всіх галузях господарського комплексу. Озоноруйнуючі речовини, які регулюються Монреальським протоколом, в Україні не виробляються, а повністю завозяться ззовні. Монреальським протоколом визначено перелік речовин, які руйнують озоновий шар, та заходи поступового зменшення їх виробництва і використання.
У червні 1990 р. у Лондоні на другій нараді Сторін Монреальського протоколу Україна підписала поправки до нього, тим самим підтверджуючи свої наміри вжити необхідних заходів для захисту озонового шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйну- ючих речовин. Ці поправки ратифіковані Законом України від 22. 11. 1996 р. № 545/96-ВР “Про ратифікацію поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар”.
Згідно з Лондонськими поправками до Монреальського протоколу визначено перелік озоноруйнуючих речовин, поетапне виробництво та використання яких припиняється до 2000 р. У листопаді 1992 р. булиприйняті Копенгагенські поправки до Монреальського протоколу, згідно з якими країни, що його ратифікували, зобов’язані до 1 січня 1996 р. припинити виробництво та використання хлорфторвуглеводнів, тетрахлорметану, метилхлороформу та галонів.
До країн, які підписали Віденську конвенцію і Монреальський протокол, але не в змозі у чітко встановлені строки виконувати свої зобов’ - язання щодо модернізації підприємств з випуску хладагенів через відсутність коштів, застосовуються дискримінаційні заходи у сфері інвестиційної політики з метою витіснення конкурентів з ринку виробництва і збуту даних видів речовин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30. 03. 1998 р. №393 “До питання регулювання експорту та імпорту озоноруйнуючих речовин і продукції, що їх містить” встановлено перелік озоноруйнуючих речовин і продукції, що містить озоноруйнуючі речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, а також перелік держав-сторін Монреальського протоколу імпорт та експорт озоноруйнуючих речовин до/з яких дозволяється (всього 164 країни).
Постановою Верховної Ради України від 16.01. 1997 р. прийнята Концепція (основи державної політики) національної безпеки України, відповідно до якої екологічна сфера є складовою частиною національної безпеки країни.
» следующая страница »
1 ... 156 157 158 159 160 161162 163 164 165 166 ... 169