Міжнародна економіка

мічного, валютного і політичного союзу, що супроводжувалося фор­муванням і зміцненням наднаціональних структур, то в зазначених регіонах інтеграційні процеси охоплюють, насамперед, мікрорівень на базі транснаціональних корпорацій.

В даний час АТЕС включає 21 державу Азії, Північної і Південної Америки: Канаду, США, Мексику, Нову Зеландію, Австралію, Папуа- Нову Гвінею, Бруней, Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Південну Корею, Тайвань, Гонконг, КНР, Японію, Чилі, Росію, Перу, В’єтнам. Заяви на вступ подали Індія, Пакистан, Монго­лія, Колумбія, Еквадор.

Система керування в АТЕС включає 10 робочих груп, секретаріат, спеціальний комітет з торгівлі й інвестицій. Разом з тим АТЕС не має механізму прийняття рішень і багато в чому зберігає риси консульта­тивної групи.

Особливість АТЕС полягає в географічній належності вхідних в Асоціацію країн, що знаходяться на величезних відстанях один від одного й об’єднаних лише виходом до Тихого океану.

Особливість АТЕС з економічної точки зору полягає в тому, що в неї входять як найбільші промислово розвинуті країни (США, Япо­нія, Канада, Австралія), так і такі держави, що поступаються їм у роз­витку, такі як Мексика, Чилі, Філіппіни та ін. На АТЕС припадає 55 % світового ВВП, 40 % світової торгівлі, більше 40 % населення земної кулі.

На зустрічах учасників АТЕС у Сіетлі в 1993 р. і в Богорі в 1994 р. були розроблені програми лібералізації торгівлі (регіональної і глобаль­ної); створення сприятливих умов для іноземних інвестицій, співро­бітництва в галузі технологій; міри митного роззброювання і створен­ня зон вільної торгівлі до 2000 р. (для менш розвинутих країн — до 2020 р.).

У листопаді 1995 р. лідери 18 країн на зустрічі АТЕС в Осака (Япо­нія) не змогли дійти згоди про конкретний «план акцій» з реалізації поставлених у 1994 р. цілей. В АТЕС існують серйозні протиріччя між «азіатськими» і «неазіатськими» учасниками угрупування.

Роком пізніше, у листопаді 1996 р., у Манілі на Філіппінах учасники АТЕС зуміли домовитися про координацію індивідуальних і спільних планів лібералізації ринків товарів і послуг. Було підтверд­жене прагнення створити до 2020 р. зону, вільну для переміщення то­варів і капіталів, зберегти мораторій на вступ нових членів до кінця сторіччя.

На азіатському просторі існує така організація, як Асоціація держав Південно-Східної Азії - АСЕАН. Асоціація держав Південно-Східної Азії — регіональна політико-економічна організація, створена в 1967 р. у складі Індонезії, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду, Філіппін. У 197G р. в АСЕАН вступили М’янма, Лаос, Камбоджа; в 1984 р. — Бруней; в 1995 р. — В’єтнам.

Офіційними цілями АСЕАН проголошено такі, як сприяння еко­номічному зростанню, соціальному прогресу і культурному розвитку країн-членів.

Система керування представлена вищим органом — Нарадою міністрів закордонних справ і постійним Секретаріатом АСЕАН з міс­цем перебування в Джакарті.

Специфіка діяльності АСЕАН визначається тим, що її учасниці фактично є одночасно членами інших регіональних об’єднань, а та­кож наявністю двосторонніх договірних зобов’язань між АСЕАН і США.

Слід зазначити, що АСЕАН є в даний час найефективніша струк­тура в Азіатсько-тихоокеанському регіоні. За 3G років існування вона досить успішно сприяла формуванню субрегіону вільної торгівлі, хоча частка взаємної торгівлі її країн у загальному обсязі їхнього зовнішньо­торговельного обігу не перевищує 2G—22 %. АСЕАН планує знизити мита до 5 % по 38 тис. найменувань товарів і створити систему безмит­ної торгівлі, свого роду «загальний ринок».

Слід зазначити, що в останні роки Україна докладає значних зу­силь з розширення зовнішньоекономічних зв’язків з державами Азі­атсько-Тихоокеанського регіону.

Набуває чинності інтеграція в Латинській Америці. Одним з інтеграційних угруповань є Латиноамериканська асоціація інтеграції (ГАВКІТ) — торгово-економічна організація, створена в 1981 р. за до­говором «Монтевідео—80» замість Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАСТ), що діяла з 1961р. Учасниками ГАВКІТ є: Ар­гентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор. У рамках ГАВКІТ зберігається розподіл на три субрегіональні угруповання:

 

« Содержание


 ...  187  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я