Щоб переконатися в цьому, досить порівняти перспективні плани інтеграційного розвитку Співдружності в 1994 р. і 1996 р. Якщо перший складався на термін 4—5 років, то другий — набагато скромніше (його термін два роки). Мова йшла про серйозні коректування, під якими розумілося, що велика частина намічених заходів, особливо в сфері економічної інтеграції, в останні роки просто не була виконана.
Головна перешкода на шляху економічного зближення в СНД на даний момент — серйозне розходження в етапах реформ в окремих країнах, що диктує розбіжність, а іноді й протилежність економічних інтересів усередині СНД. Саме ця обставина змушує сьогодні зосередитися насамперед на гармонізації розвитку держав СНД, створенні загального правового середовища для рішення економічних проблем.
Для реалізації цих завдань учасникам московського самміту був представлений план інтеграційного розвитку Співдружності, що, зокрема, передбачав:
• прийняття Концепції економічного інтеграційного розвитку СНД;
• вироблення проектів законів про транснаціональні корпорації, регулювання міждержавного ринку цінних паперів, про акціонерні товариства й іпотеку;
• створення основ єдиної методології ціноутворення на продукцію і послуги природних монополій;
• заходи щодо удосконалювання і розширення Митного союзу;
• обробку умов входження в платіжний союз та ін. Проблема платіжного союзу ускладнена, як відомо, наявністю боргу республік колишнього Союзу Москві розміром 9 млрд. дол. Рішення боргових питань просувається поки що повільно.
Свідченням більшого реалізму нинішнього етапу інтеграції в СНД став її різношвидкісний принцип, проголошений в Указі Президента РФ у вересні 1995 р. Конкретно він був реалізований при створенні так званого Союзу чотирьох (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія) і Союзу двох (Росія, Білорусь).
Очікується, що ці держави стануть лідерами інтеграції в СНД, захоплюючи за собою інших. Однак, на сьогоднішній день у фаворитів інтеграційного зближення навряд чи не менше гострих проблем, ніж на рівні СНД у цілому. Найбільш помітна з них — Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану.
Скасування митного контролю всередині цього утворення поки що не стільки просунуло ці держави до формування справді митного союзу, скільки додало нових проблем. Наприклад, Казахстан оголосив у квітні 1996 р. про зниження імпортних тарифів на широку номенклатуру саме тих товарів, що обкладає митом Росія, захищаючи своїх виробників. Таким чином, у Митному союзі утворився пролом.
20 вересня 2003 року на зустрічі голів держав СНД в Ялті (Лівадії) була підписана угода між Росією, Україною, Білоруссю і Казахстаном про створення в межах СНД нового економічного простору, який передбачає створення регулюючих органів і формування зони вільної торгівлі.
На даному етапі розвитку СНД можна сказати: щодо зближення, розвитку інтеграційних процесів доцентрові сили почали переважати відцентрові. Для майбутнього розвитку інтеграційних процесів у СНД необхідно надалі погодити цілий ряд найважливіших проблем зовнішньоекономічного і зовнішньополітичного характеру, щоб відпрацювати стратегію всебічної взаємодії.
Контрольні запитання
1. Дайте характеристику основним теоретичним поглядам щодо інтеграції країн.
2. В чому полягає мета міжнародної економічної інтеграції?
3. Дайте характеристику основних етапів інтеграційного процесу.
4. Якими суттєвими показниками вирізняються такі форми інтеграції, як економічний союз і політичний союз?
» следующая страница »
1 ... 185 186 187 188 189 190191 192 193 194 195 ... 215