Конкретно-наукові та спеціальні методи
Конкретно-наукові методи (КНМ) — ті, що застосовуються в окремих науках або у кількох близьких між собою наукових дисциплінах. Вони поділяються на дві групи: міждисциплінарні і спеціальні.
Міждисциплінарні методи — це методи, які можуть використовуватись у кількох пов’язаних генетично чи об’єднаних спільністю об’єкта дослідження науках. Наприклад, в економічній науці і економічній географії — балансовий метод, у географії, економіці, геології і біології таким є метод польових досліджень чи картографічний. Розглянемо деякі з них.
Метод польових досліджень (МПД) використовується для безпосереднього вивчення об’єкта в натурі (вивчення в терені) шляхом спостереження за ним, інструментальним вимірюванням параметрів, дослідження функціонування, структури чи розвитку. В економіці це найчастіше буває при маркетинговому дослідженні сільськогосподарських, промислових, транспортних підприємств, закладів сфери послуг або первинних форм територіального зосередження суспільства — населених пунктів, промислових кущів чи вузлів, агропромислових елементарних комплексів, елементарних систем розселення тощо.
Існують різні способи застосування МПД: суцільний, вибірковий, маршрутний, так званий «спосіб ключів». Останнє передбачає дослідження типових (репрезентативних) ділянок і поширення результатів дослідження на більший регіон.
Застосування МПД передбачає такі етапи:
1) початковий (попередній, підготовчий) — вивчення джерел інформації про досліджуваний об’єкт (фондових, архівних, літературних, картографічних тощо) і формування попередніх ідей, проблем, гіпотез тощо;
2) власне польовий — збір матеріалів і первинної інформації, уточнення існуючих відомостей, попереднє обґрунтування гіпотез, перевірка ідей тощо;
3) камеральний — обробка, аналіз, співставлення інформації, вироблення висновків тощо.
Метод аналізу аналогових об’єктів — це вивчення подібних об’єктів шляхом їх порівняння, коли знання про один із них є достовірним. В основі цього міждисциплінарного методу лежить інший метод (логічний) — метод порівняння. При його застосуванні теж виділяють два етапи:
а) визначення рис спільності між об’єктом, який досліджується, і вже відомим об’єктом. Наприклад, існує достовірна інформація про лісопромисловий комплекс Рівненської області, а нам необхідно вивчити такий комплекс Житомирщини, який подібний до першого за набором галузей та деякими іншими рисами;
б) вивчення рис відмінності між об’єктом, який досліджується, і вже відомим об’єктом. У попередньому прикладі це може бути встановлення індивідуальних (відмінних) чинників, що вплинули на особливості галузевої структури і становлення особливостей територіальної організації Житомирської області, відмінностей її зовнішніх функцій від таких самих функцій Рівненщини тощо.
Балансовий метод як міждисциплінарний найчастіше використовується в конкретній економіці. Він визначається як група розрахункових прийомів для аналізу, прогнозування і планування розвитку динамічних систем з установленими потоками ресурсів і продукції («затрати-випуск», «виробництво-споживан- ня», «ввезення—вивезення», а в загальному вигляді — «прибут- ки—витрати») і детермінованими залежностями між прибутковою і видатковою частинами.
В економіці визначають такі баланси: трудових ресурсів, міграційний баланс, міжгалузевий баланс виробництва і споживання продукції, баланси палива, електроенергії, транспортний баланс, баланс прибутків і видатків населення та ін.
Наприклад, міжгалузевий баланс виробництва і споживання продукції певного району може розширюватися за рахунок матриць («квадрантів») вивозу продукції в інші райони і на експорт і ввезення продукції з інших районів та країн у даний район. Міжгалузеві і міжрайонні потоки продукції моделюються системою рівнянь і обчислюються за допомогою апарату лінійної алгебри.
» следующая страница »
1 ... 56 57 58 59 60 6162 63 64 65 66 ... 138