Методи прийняття управлінських рішень

з/п

Позитивні фактори прийняття рішення

Оцінка

в балах

з/п

Негативні фактори прийняття рішення

Оцінка

в балах

1.

 

 

1.

 

 

2.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

4.

 

 

5.

Разом балів (сума рядків)

 

5.

Разом балів (сума рядків)

 

6.

Середнє значення

 

6.

Середнє значення

 

 

Аналогічну роботу можна виконувати на двох чистих аркушах паперу, окремо по кожній групі чинників, а потім порівняти їх. Пе­реважання позитивних чинників визначить прийняття даного рішен­ня, і навпаки — перевага негативних чинників зніме необхідність подальших дій.

При рішенні з двома альтернативами потрібно глибоко вивчити проблему та, можливо, звести її до ситуації «робити — не робити», а далі використати вищезгадані методи вибору [12]. Але можуть зас­тосовуватися й інші способи, наприклад рейтингова система. Це особливо зручно при нестачі інформації. Суть її полягає в тому, що використовується тест з десятибальною системою оцінок. Найви­щим балом (10) оцінюється саме позитивне відношення, низька оцінка (1) привласнюється, відповідно, негативній відповіді. Нап­риклад, для рішення про відкриття магазину в даному пункті можуть бути поставлені питання для оцінки покупцями: «Як Ви відносите­ся до відкриття магазину в даному місці (оцінити балом від 1 до 10)? Чому Ви здійснюєте оцінку таким чином?» Аналогічно може звуча­ти питання про якість обслуговування, товари, що пропонуються, тощо. Отримані оцінки є основою для аналізу та прийняття відпо­відного рішення.

Існує метод вибору рішень, запропонований Бенджаміном Франк­ліном [12]. Він характеризується тим, що на аркуші паперу, розділе­ного наполовину, зліва пишеться «за» (прийняття рішення), право­руч — «проти». Протягом трьох-чотирьох днів внаслідок обдумуван­ня рішення заносяться докази відповідно в ліву або праву частини. Після закінчення даного терміну аналізуються записи. Якщо одно­му доказу «за» відповідають два аргументи «проти», пропозиція та аргументи «проти» виключаються. Також, якщо двом доводам «за» відповідають три «проти», всі п’ять виключаються. Таким чином, за­лишається кількість збалансованих аргументів. Якщо в додаткові один — два дні ніяких думок не з’являється, рішення приймається.

Метод блок-схем послідовності виконання задач полягає у схе­матичному відображенні всіх альтернативних варіантів рішень пое­тапно, з допомогою яких вони можуть бути вирішені (рис. 2.4) [8].

Рис. 2.4. Приклад блок-схеми для вироблення рішення

При наявності альтернативних варіантів застосовується для ви­бору рішень і аналітично-цифровий метод [12]. Для цього зазда­легідь виділяються найбільш важливі ознаки рішень, які оціню - ються далі за десятибальною системою по кожному з варіантів.

Наприклад, має бути побудований магазин в одному з двох населених пунктів — А і Б. В якому почати будівництво? Щоб зробити вибір, оцінимо поваріантно стан ряду ознак у кожному з пунктів. Різниця в сумі балів по кожному з варіантів допоможе вибрати найбільш пе­реважний. У нашому прикладі вибір падає на пункт А, де доцільніше здійснити будівництво, бо з таблиці розв’язку цьому рішенню ми нада­ли 40 балів із 60, а рішенню про відкриття магазину у пункті Б лише 33.

 

« Содержание


 ...  58  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я