Методи прийняття управлінських рішень

Поняття умов невизначеності та ризику

Невизначеність — властивість об’єкта прийняття рішення, що виражається в його необгрунтованості, неясності, яка приводить до недостатньої можливості аналізу, розуміння, визначення його те­перішнього та майбутнього стану [7].

Ризик — це можлива небезпека, дія наугад, що вимагає: з однієї сторони — сміливості в надії на щасливе завершення, а з іншої — врахування матеріального обгрунтування ступеня ризику (відсут­ність 100% впевненості) [3].

Існують три типи моделей рішень в теорії прийняття рішень, що залежить від ступеня визначеності можливих наслідків чи виходів:

Прийняття рішень в умовах визначеності. При прийнятті даного типу рішень існує 100% ймовірність появи наслідків прийнятих рішень.

Прийняття рішень в умовах ризику. В даних рішеннях існує пев­на ймовірність появи наслідків результату по кожній альтернативі.

Прийняття рішень в умовах невизначеності. При прийнятті даних рішень не існує будь-якої (певної) ймовірності появи окремих ре­зультатів.

Якщо рішення приймається в умовах визначеності, то збільшуєть­ся оперативність розробки, зменшуються витрати на вибір доціль­ного варіанта. Перевага подібної ситуації: усі перемінні для розра­хунків вводяться самим суб’єктом керування при тому самому стані

об’єктивних умов (об’єкта) [12]. Відкривається можливість широкого використання кількісних методів і ЕОМ. Керівник з достатнім сту­пенем точності визначає результат кожної з наявних альтернатив рішень. Прикладом може бути можливість вкладення засобів у банк, придбання державних цінних паперів, коли відомий дохід, що буде одержаний у результаті цих дій (наприклад, процентної ставки банку).

У практичній роботі нерідкі випадки відсутності повної визна­ченості ситуації. Тоді обчислюються її елементи з загального конте­ксту за ступенем їхньої визначеності. Якщо рішення приймається в умовах ризику (вимірної невизначеності), то за допомогою введення ймовірнісних оцінок невизначеність значною мірою зменшується. Коливання змінних, що характеризують стан об’єктивних умов, можуть бути передбачені (на основі визначення ймовірності). Ри­зик полягає в можливих помилках при оцінці ступеня ймовірності настання умов (подій). Тому покладаються не тільки на розрахун­ки, а використовують також досвід, інтуїцію та мистецтво керівни­ка. Ці якості особливо необхідні при розробці рішень в умовах не­визначеності, коли установити ймовірність настання подій і по­тенційних результатів неможливо. Відбувається це під впливом но­вих, складних факторів, врахувати які важко.

Сутність невизначеності виявляється в тому, що при наявності необмеженої кількості станів об’єктивних умов оцінка ймовірності (Р.) настання кожного з цих станів неможлива через відсутність способів оцінки Р. Критерій вибору рішень у цих обставинах виз­начається схильностями і суб’єктивними оцінками ЛПР. Задача зво­диться до зменшення невизначеності шляхом зведення її до умов ризику. Визначену роль при цьому грає постановка таких питань:

1.  Наскільки велика існуюча невизначеність?

2.   Що варто зробити, щоб її зменшити?

2.   Які витрати на її зменшення?

4.   Яка ступінь невизначеності в ході здійснення деякого курсу?

Вирішальне слово залишається за керівником, хоча не виклю­чається обговорення проблем з колегами, експертами, представни­ками громадських органів. Важлива при цьому роль евристичних здібностей ЛПР. Часто такі рішення приходиться приймати в швид­козмінній (екстремальній) обстановці, Найбільш характерні вони для соціально-економічних систем, політичного та наукомісткого середовища.

Існують різні види невизначеності в залежності від причин її поя­ви. Зокрема виділяється невизначеність:

•   кількісна, обумовлена значним числом об’єктів або елементів у ситуації;

 

« Содержание


 ...  62  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я