Скорочення величини невикористаної частини потенціалу системи буде характеризувати частковий ефект управління відтворенням.
За оцінкою фахівців, якщо загальні втрати, тобто недовикористання потенціалу системи, прийняти за 100%, то втрати з вини об’єкта управління складуть 20 — 30%, а інші припадають на суб’єкт управління. При цьому втрати за рахунок внутрішнього управління дорівнюють 40 — 50%, а інші — за рахунок зовнішнього.
Повний ефект управління процесом відтворення (ПЕУ) визначає реальний ефект виробництва (ЕРВ), ефект управління за фактором втрат живої й уречевленої праці (ЕП) і ефект управління за фактором непродуктивного використання живої праці (ЕН). Величину втрат живої й уречевленої праці, а також непродуктивного використання живої праці можна установити шляхом порівняння звітного періоду з базовим. Абсолютна ефективність управління (Еуа) являє собою відношення ФВП до ПМВ. Відносна ж ефективність є відношення повного ефекту управління (ЕРВ + ЕП + ЕН) до витрат (Зу).
Ефективність того чи іншого секторів економіки визначається критерієм, тобто принципом оцінки державного і недержавного секторів. Щоб критерій задіяти у визначений момент, потрібна система показників [214, с. 289]. Класичний критерій ефективності функціонування змішаної економіки має наступний вид:
ЕС = Е(ПМ— РМ) => тах Зп, (21.1)
де ЕС — ефективність функціонування системи; Е — функція; ПМ — потенційні можливості системи; РМ — рівень використання можливостей системи; Зп — задоволення потреб.
Критерій ефективності державного сектора — це максимізація задоволення соціальних потреб громадян при раціональному використанні можливостей. Критерій ефективності недержавного сектора характеризується рівнем розвитку підприємництва і зростанням прибутку.
Е д.с. = F (ПМ д.с. — РМ д.с.) => тах Зп;
Ен.с. = Е(ПМн.с. — РМн.с.) => тах Зп. (21.2)
Перед будь-якою системою стоїть завдання — максимально задовольнити потреби людини, соціуму, суспільства, колективу. Але потреби людини ростуть, тому і у державному, і недержавному секторах необхідно раціонально використовувати наявні потенційні можливості.
До потенційних можливостей відносяться кадри, фінанси, засоби виробництва, інформаційні ресурси, організаційний потенціал, інноваційний потенціал, інфраструктура ринку, будівельний потенціал, транспортний потенціал тощо.
Дослідження підтверджують, що ефективність господарювання різних соціально-економічних систем у вирішальній мірі залежить від людей і застосовуваних критеріїв мотивації організації їхньої праці. Практика менеджменту виробила 15 критеріїв активізації діяльності працівників у процесі управління. До них відносяться:
Будь-які дії повинні бути осмисленими.
Більшість людей відчуває радість від роботи.
Кожний на своєму робочому місці хоче показати, на що він здатний.
Кожний прагне виразити себе в праці.
Практично кожен має свою власну точку зору на те, як можна поліпшити свою роботу, її організацію.
Людям подобається відчувати свою значимість.
Кожна людина прагне до успіху.
Успіх без визнання приводить до розчарування.
Від того, яким способом, у якій формі і з якою швидкістю співробітники одержують інформацію, її оцінюють, залежить її реальна значимість.
Співробітникам не подобається, щоб рішення про зміни в роботі і на робочих місцях, навіть якщо ці рішення позитивні, приймалися без їх відома, без врахування їхніх знань і досвіду.
Кожному потрібна інформація про якість власної праці.
Для усіх нас контроль з боку неприємний.
Більшість людей прагнуть у процесі роботи набути нових знань.
Співробітники різко реагують, якщо їхні старання й отримані ними кращі результати приводять тільки до того, що їх ще більше навантажують.
» следующая страница »
1 ... 412 413 414 415 416 417418 419 420 421 422 ... 445