Застосування фінансових категорій як фінансових індикаторів не є доцільним, тому що вони відображають лише наукову абстракцію реальних економічних відносин, тобто чисто теоретичні поняття і не можуть використовуватись як інформаційна база. Фінансові показники підприємства характеризують кількісну сторону фінансових відносин і показують обсяги фінансових операцій, що дозволяє оцінити масштаби фінансової діяльності. Фінансові коефіцієнти — це відносні фінансові показники, які виконують оцінюючу функцію, тобто дають можливість оцінювати фінансову діяльність. Саме вони можуть виступати у ролі фінансових індикаторів, якщо при їх визначенні виконуються вимоги повноти, достовірності та своєчасності.
Отже, по-перше, фінансовий механізм — це складна система, яка дозволяє управляти фінансовою діяльністю. По-друге, це механізм, який дозволяє вирішувати практично всі проблеми, але слід враховувати, що роль фінансів у відносинах розподілу є вторинною і основне регулювання здійснюється в сфері виробництва.
12.2. Фінансова політика підприємства
Фінансовий менеджмент набуває практичного втілення завдяки фінансовій політиці підприємства. В останні роки проблемі визначення фінансової політики надається важливе значення, приділяється велика увага з боку держави та підприємств, присвячується значна кількість публікацій. Проте єдиної думки щодо теоретичного аспекту цього питання сьогодні не існує.
Слід відмітити, що в сучасних умовах поняття фінансової політики пов’язується не тільки зі сферою держави, а й з окремими галузями економіки, з підприємницькими структурами, з населенням, в залежності від рівня задач, які вирішує фінансова політика [276].
В найбільш загальному вигляді під фінансовою політикою розуміють спосіб організації і використання фінансових відносин. При цьому фінансову політику розглядають на наступних рівнях:
• світовому;
• макроекономічному;
• мікроекономічному.
Кожному рівню фінансової політики відповідає своя мета. Так, на макро- економічному рівні мета фінансової політики полягає в оптимальному розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства, територіями, соціальними групами населення. На мікроеко- номічному рівні — в оптимальному розподілі і перерозподілі грошових коштів і фінансових ресурсів, реалізації фінансового менеджменту.
Задачі фінансової політики:
1) забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових
ресурсів;
2)раціональне використання фінансових ресурсів;
3)організація регулювання і стимулювання економічних і соціальних процесів, фінансовими методами;
4)створення ефективної і максимально ділової системи управління фінансами.
Фінансова політика підприємства, як реалізація фінансового менеджменту, включає багато складових, таких як:
^ облікова політика і кредитна політика;
^ політика управління грошовими засобами;
^ політика управління витратами, дивідендна політика тощо.
Фінансова політика є формою реалізації цільової функції загальної стратегії фінансового розвитку підприємства в розрізі окремих аспектів фінансової діяльності. Система формування фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності в рамках загальної фінансової стратегії підприємства показана на рис. 12.3.
Фінансова стратегія підприємства
|
і |
1 |
т |
' |
г |
1 |
т |
|
Політика формування активів та фінансової структури капіталу |
|
Політика управління активами і інвестиціями |
|
Політика
» следующая страница » |