5. Управління інвестиціями. Виконання даної функції передбачає формування найважливіших напрямків інвестиційної діяльності підприємства; оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і фінансових інструментів і відбір найбільш ефективних з них; формування інвестиційного портфеля й оперативне управління ним. Особлива увага в процесі управління інвестиціями повинно бути приділено вибору форм і джерел їхнього фінансування, оптимізації складу джерел інвестиційних ресурсів.
6. Управління формуванням власних фінансових ресурсів. У процесі реалізації даної функції фінансового менеджменту визначається потреба у власних фінансових ресурсах для реалізації економічної стратегії підприємства, підтримки його фінансової стійкості і досягнення цільової фінансової структури капіталу. Основна увага в процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів повинна бути приділена підвищенню розміру чистого прибутку, що направляється на виробничий розвиток, а також формуванню ефективного потоку амортизаційних відрахувань.
7.Управління залученням позикових фінансових засобів. Визначається загальна потреба в позикових фінансових засобах; оптимізація співвідношення короткострокової і довгострокової заборгованості; оптимізація форм і джерел залучення позикових фінансових засобів; визначення вартості залучення позикових фінансових засобів з окремих джерел і по підприємству в цілому; підготовка проектів окремих кредитних договорів.
8.Управління фінансовими ризиками. Реалізуючи дану функцію фінансового менеджменту, виявляють склад основних фінансових ризиків, властивих операційній, господарській і інвестиційній діяльності даного підприємства; оцінюють рівень цих ризиків і їх несприятливі фінансові наслідки у розрізі окремих операцій і по господарській діяльності в цілому; формують систему заходів щодо профілактики і мінімізації окремих фінансових ризиків, а також їх внутрішнього і зовнішнього страхування. У процесі оцінки фінансових ризиків і їх несприятливих фінансових наслідків, особлива увага повинна бути приділена розробці системи завчасної діагностики банкрутства підприємства.
Конкретизація окремих перерахованих вище функцій фінансового менеджменту в значній мірі визначається галузевими особливостями діяльності підприємств, а також їх організаційно-правовими формами. Так, галузеві особливості діяльності підприємств викликають істотні розходження в тривалості циклів господарського і грошового обігу, капіталомісткості виробничої діяльності, структурі активів, складі фінансових ризиків і т.п. Організаційно-правові форми діяльності підприємств викликають істотні розходження в обсязі використовуваного капіталу, джерелах його формування, а також у його фінансовій структурі; способах оцінки ринкової вартості підприємства; порядку розподілу чистого прибутку; формах фінансового контролю тощо [22, с. 20].
З метою реалізації процесу управління фінансами підприємств застосовується фінансовий механізм. Серед розмаїття визначень і підходів вчених та практиків до цього поняття найбільшої уваги заслуговують два підходи до розуміння його суті.
Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування безпосередньо фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що і характеризує фінансову “техніку”. На підставі даного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Однак, це цілком точно втілюється в понятті “організація фінансів”, і ототожнювати це поняття з фінансовим механізмом недоцільно.
» следующая страница »
1 ... 249 250 251 252 253 254255 256 257 258 259 ... 445