Менеджмент організацій

Другий підхід до розгляду поняття “фінансовий механізм” полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і ва­желів впливу на стан та розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовніш­ню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вир­ішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.

Враховуючи, що фінансовий механізм дає уявлення про те, за допомогою чого можна здійснити фінансовий вплив, і повинен показувати, як це зробити, то у складі фінансового механізму доцільно виділяти фінансові інструменти, за допомогою яких реалізуються прийняті рішення та фінансові індикатори, що достовірно відображають стан суб’єкта фінансових відносин.

Узагальнюючи погляди вчених, можна навести наступне визначення фінан­сового механізму. Фінансовий механізм — це сукупність методів реалізації еко­номічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є фінансове за­безпечення, фінансове регулювання та система фінансових індикаторів і фінан­сових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

Фінансовий механізм має певну загальну модель (рис. 12.2).

Рис. 12.2. Загальна модель фінансового механізму [258].

Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ре­сурсів на вирішення окремих завдань фінансової політики господарюючого суб’єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. За­безпечувальна дія проявляється у встановленні джерел фінансування, тобто покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансового забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпечення і характеризує активний

вплив фінансового забезпечення. В цілому ж дія фінансового механізму спря­мована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.

Вона має наступні напрями свого прояву:

>                     за допомогою фінансових інструментів встановлюються певні пропорції розподілу доходів, які впливають на забезпеченість фінансовими ресурсами;

>                    за допомогою встановлення певних пропорцій розподілу доходів встановлюється відповідна система реалізації економічних інтересів.

Фінансове забезпечення та фінансове регулювання проводиться за допомо­гою фінансових інструментів, які, в свою чергу, мають свої важелі впливу, а саме: ^ первинного впливу, що діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування);

^ вторинного впливу, що діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії).

Дія фінансових інструментів здійснюється на основі двох складових: загаль­ного підходу, характерного для всіх суб’єктів фінансових відносин (єдиний рівень оподаткування, кредитування, фінансування) та селективного, дифе­ренційованого підходу.

При здійсненні ефективної фінансової політики перевага надається селек­тивному підходу.

Важелі впливу на соціально-економічний розвиток підприємства визнача­ють характер дії фінансових інструментів, коригують цю дію та поділяються:

—за напрямом дії — стимули, санкції;

—     за видами — норми й нормативи;

—     за методологічними засадами — умови і принципи формування доходів, нагромаджень і фондів; умови і принципи фінансування і кредитування.

В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає фінансові кате­горії, фінансові показники та фінансові коефіцієнти.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 250 251 252 253 254 255256 257 258 259 260  ... 445