Будь-який із учасників має право вимагати розглядання питання на зборах учасників при умові, що він заявив про це не пізніш, як за 25 днів до початку зборів.
Головуючий зборів учасників організує ведення протоколу в спеціальній Книзі протоколів, яка повинна надаватись учасникам у будь-який час, а за їх вимогою повинні видаватись засвідчені витяги із книги протоколів.
Позачергові збори учасників скликаються головуючим, якщо цього вимагають інтереси СП в цілому (загроза значного скорочення статутного фонду, неплатоспроможності та інше), а також за вимогою директора (директорії); ревізійної комісії СП.
Учасники СП, які володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають пра- во вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час та з будь- якого приводу. Якщо на протязі 25 днів головуючий не виконав цієї вимоги, вони можуть самі скликати збори учасників. Про проведення зборів учасники повідомляються письмово (або іншим способом) не менш, як за 30 днів до початку зборів з вказівкою про час та місце їх проведення, а також порядку денного [36, с. 224 — 225].
Виконавчий орган управління СП
Для керівництва поточною діяльністю СП вищий орган управління (збори учасників) обирає або призначає виконавчий орган управління - колективний (дирекцію) або одноосібний (директора).
Дирекція (директор) самостійно вирішує всі питання діяльності СП, крім тих, які відносяться до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини своїх прав до компетенції директора (дирекції).
Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень. Вона (він) не може приймати рішення, обов’язкові для учасників. Директор (члени дирекції) не може бути одночасно головуючим зборів учасників.
При найнятті (призначенні, обранні) директора СП на посаду з ним укладається контракт, у якому визначаються строки найняття, права, обов’язки та відповідальність директора перед зборами учасників і колективу СП, умови його матеріального забезпечення та звільнення з посади з врахуванням гарантій, передбачених контрактом та чинним законодавством.
9.4. Малі та підприємства малого бізнесу
Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесено до категорії малих підприємств.
До малих підприємств належать новостворені та діючі підприємства з чисельністю працюючих:
• промисловості та будівництві до 200 осіб;
• інших галузях виробничої сфери до 50 осіб;
• науці й науковому обслуговуванні до 100 осіб;
• галузі невиробничої сфери до 25 осіб;
• роздрібній торгівлі до 15 осіб;
Вище перераховані критерії (чисельності та видів діяльності) обумовлені Законом України „Про підприємства в Україні”. Але не слід плутати малі підприємства та підприємства малого бізнесу, критерії яких визначені Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва”. Відповідно йому, до підприємств малого бізнесу відносяться ті, середньорічна чисельність яких не перевищує 50 осіб, та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро. Тобто, підприємство може бути малим, але не бути суб’єктом малого підприємництва, і навпаки. Наприклад, будівельна організація, яка складається зі 120 працюючих є малим підприємством, але по чисельності — не суб’єкт малого бізнесу. І магазин, в штаті якого 20 чоловік (але з обмеженням валового доходу) — не буде малим підприємством, залишаючись суб’єктом малого бізнесу.
Малі підприємства можуть бути створені:
• громадянами, членами сім’ї та іншими особами, які разом ведуть трудове господарство;
• юридичними особами;
• державними органами, уповноваженими управляти державним майном;
» следующая страница »
1 ... 206 207 208 209 210 211212 213 214 215 216 ... 445