Маркетинг

Постачальники можуть здійснювати істотний вплив на роз­виток збуту, шляхом впливу на подальші ланцюги виробничої си­стеми або на кінцевих споживачів (реклама, заходи по стимулю­ванню збуту, цільове регулювання). Не менш важливими є підприємства, які надають сервісні послуги. Виробник товарів повинен вибирати постачальників за певними критеріями (ціна, якість сировини, умови постачання, термін поставок, сервісне обслуговування).

Маркетингові посередники — це фірми та організації, які бе­руть участь в тому чи іншому етапі процесу маркетингу. Посеред­ники виконують завдання щодо забезпечення споживачів това­рами та послугами. Успіх залежить тут переважно від координації дій партнерів. В останній час зростає вплив торгівлі на виробниц­тво, яка змушує підприємство враховувати вимоги торгівлі при розробці та випуску товарів. У своїй практичній діяльності посе­редники вирішують такі основні задачі: виявляють цільові рин­ки збуту; забезпечують складування, зберігання та транспорту­вання товарів; забезпечують отримання та передачу необхідної інформації; сприяють проведенню переговорів та передачі права власності на товар; страхування тощо.

До маркетингових посередників можна віднести: торгові по­середники (оптова, дрібнооптова та роздрібна торгівля); маркетин­гові фірми: рекламні агентства.

Посередники, які не входять до мережі збуту, встановлюють контакти між різними ланцюгами цієї мережі, сприяючи тим са­мим безперервному просуванню товарів по каналах розподілу.

Конкуренція являє собою боротьбу за ринкову частку між підприємствами або фірмами. Конкуренти фірми здійснюють знач­ний вплив на її маркетингову стратегію та успіх у виході на цільо­вий ринок. Тому, конкурентну структуру ринку потрібно деталі­зувати та проаналізувати. Існують чотири можливі конкурентні структури: монополія, олігополія, монополістична та чиста кон­куренція.

Після визначення характеристик конкурентної структури ринку, з якою стикається фірма, необхідно оцінювати маркетин­гову стратегію конкурентів. Фірма повинна встановлювати: які територіальні ринки насичені, а які ні; маркетингові плани та цільові ринки конкурентів; імідж конкурентів; переваги конку­рентів; ступінь задоволення споживачів рівнем обслуговування та якості, які надають конкуренти.

Аналіз конкуренції дає можливість виявити ринкове положен­ня фірми, рівень конкурентоспроможності її товарів.

Ф. Котлер розподіляє конкурентів за ознакою конкурентних дій на активних (агресивних), селективних і стохастичних та па­сивних (рис. 2.17).

Під час аналізу конкурентів важливе значення має розробле­на М. Портером модель п’яти сил конкуренції (рис. 2.18).

Види конкурентів

		Рис. 2.17. Класифікація конкурентів
	^^Постачальї^^^^

Ґ            Товари-            Л

V замінники у

Рис.2.18. Модель п’яти сил конкуренції М. Портера

П’ять сил конкуренції, які виділяє М.Портер, — це:

» конкуренція між виробниками даної галузі;

» загроза появи нових конкурентів;

» економічні можливості нових постачальників;

» економічні можливості споживачів;

•    товари-замінники.

Конкуренція між виробниками даної галузі, яка утворює цен­тральне місце конкурентної боротьби, має назву прямої конку­ренції. Рівень інтенсивності прямої конкуренції зростає, коли:

•    збільшується кількість фірм-конкурентів;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 32 33 34 35 36 3738 39 40 41 42  ... 182