Другий тип — олігополія і монополістична конкуренція — описує реальніші структури, що зустрічаються у повсякденній практиці. Для таких структур значно важче сконструювати формальну модель, яка відбивала б принципи їх функціонування.
Досконала конкуренція
Прийнявши за вихідну модель досконалу конкуренцію, визначимо як буде поводитися в певній ринковій ситуації фірма-кон- курент. Цільовою функцією фірми є максимізація прибутку або, у крайньому разі, мінімізація витрат для того, щоб утриматися на ринку. Залежно від мети, фірма вирішуватиме питання про те, чи брати участь у виробництві певного продукту, а якщо брати, то яку його кількість випускати. На основі рішень окремих фірм формуватиметься ринкова крива пропозиції. Оскільки в такій ринковій структурі частка кожної фірми в загальному випуску дуже мала, ціна рівноваги, що склалася на ринку, виступає для неї визначальною і непідвлас- ною контролю. Ці фірми приймають ціну (price taker), тобто продають свою продукцію за цінами, що складаються під впливом сил, які поза фірмою та недоступні для її впливу. За таких умов фірма може приймати рішення тільки з приводу регулювання обсягу виробництва, що дає змогу забезпечувати максимальний прибуток і мінімальні витрати.
Щоб визначити прибуток, який фірма отримає при певній ціні та кількості продукту, що випускається, потрібно порівняти її загальний дохід із загальними витратами.
Розглянемо таблицю.
|
Таблиця 6 Прибуток чи збитки фірми-конкурента
|
Чи буде фірма виробляти продукт за цих умов?
Очевидно, так, оскільки виробляючи продукт, вона має можливість одержувати прибуток і уже, починаючи з третьої одиниці випуску, її дохід перевищить загальні витрати і з’явиться прибуток. Він зростатиме і при дев’яти одиницях випуску досягне максимуму (+299), після чого подальше зростання випуску продукції даватиме зменшення прибутку через більш швидкий темп зростання витрат. Це можна показати графічно (рис.30).
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 85