Макроекономіка

-0,20

 

 

 

 

33

0,40

13,20

 

34

0,10

3,40

-9,80

35

0,00

0,00

-3,40

 

Із даних таблиці видно, що між рухом цін (колонка 2) і зміною кількості продукції, яка продається, (колонка 1) існує зворотна за­лежність, отже й крива попиту на продукцію монопольної фірми буде спадною. Це, у свою чергу, означатиме, що монополіст може збільшу­вати кількість продажу тільки знижуючи ціну, а тому граничний дохід буде менший від ціни, тобто приріст загального доходу, отри­маний від продажу кожної додаткової одиниці продукції, буде мен­шим від ціни, за якою продається ця одиниця. Тому крива гранич­ного доходу (MR) буде завжди розташована нижче від кривої попи­ту ф) (рис.34).

Рис.34

Так відбувається тому, що зниження ціни відноситиметься не тільки до додаткової продукції, а й до всіх інших одиниць продукції, що вже були випущені і могли бути реалізовані за більш високу ціну.

Рис.35

При ціні 140 грн може бути вироблено 3 одиниці продукції, а при зниженні ціни до 130 грн — 4 одиниці. Знизивши ціну, моно­поліст одержує додатковий прибуток від четвертої одиниці 130 грн. Але щоб продати цю четверту одиницю, треба знизити ціни і на по­передні три одиниці. Це означатиме втрату 10 грн на кожній оди­ниці, тобто 30 грн. Тому приріст загального доходу буде не 130 грн, а 130-30=100 грн. Внаслідок цього й буде крива граничного доходу на графіку лежати нижче кривої попиту.

Отже, монополіст має можливість, знижуючи ціни на товари, збільшувати свої доходи за рахунок розширення випуску й обсягу продажів продукції. Прагнучи максимізувати прибуток, фірма-мо- нополіст може маніпулювати й цінами, й обсягами продажів, виби­раючи варіант, що забезпечить одержання прибутку, близького до максимуму. Максимальний прибуток дасть ціна, що відповідає та­кому обсягу випуску, продаж останньої одиниці якого забезпечує перевищення граничного доходу над граничними витратами. На­приклад, якщо за ціною 120 дол. США за одиницю випускається 5 одиниць продукції і продаж п’ятої одиниці ще зберігає перевищен­ня МR над МС, то розширення випуску до 6 одиниць призводить вже до перевищення витрат над доходом. Максимальний прибуток, отже, дадуть 5 одиниць випуску, після чого він почне знижуватися.

При цьому важливе значення має характер еластичності попи­ту. На еластичному відрізку кривої попиту МR має позитивні зна­чення, а загальнийдохід зростає. Коли МRдорівнюватиме нулю (точ­ка перетинання кривої граничного доходу і горизонтальної осі коор­динат), TR досягає максимуму. Якщо продовжити рух по нееластичному відрізку кривої попиту, то TR знижуватиметься, а МR набуватиме негативних значень (рис. 36).

Монополіст, зрозуміло, намагатиметься уникнути зниження ціни на нееластичному відрізку, бо це призведе до скорочення його загального доходу.

З іншого боку, висока еластичність попиту скорочує можливість маніпулювання цінами, бо споживачі більш чутливо реагують на збільшення ціни. Цю ситуацію можна використати для визначення ступеню монопольної влади, виходячи з того, що ця влада є величи­ною, зворотньою до еластичності попиту по ціні ( — )

Е

Показником ступеню монопольної влади є індекс Лернера:

_т = Р_т - МС = 1 ^Ь Р Е ,

т

J_____ ■____ I______ I____ I____ ■_____ ■_____ ■_____ ■_____ ■_____ ■_____ ■_____ I_____ 1____ ► 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14   « Содержание » следующая страница » 1  ... 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53  ... 85