Інвестознавство

2)     реалізацію — створення нового матеріального об’єкта;

3)     експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забез­печення окупності інвестицій, подальшу роботу об’єкта.

У сучасній економічній літературі досі немає чіткого визначення інвестицій як економічної категорії. Багато визначень, що подаються в словниках та економічній літературі, не відповідають сутності інвес­тицій або розкривають її не повністю.

До 1991 року у вітчизняній літературі поняття «інвестиції» підміня­лося поняттям «капітальні вкладення», тобто ці категорії ототожню­валися. До того ж і щодо визначення категорії «капітальні вкладення» не було однозначної думки. Зазвичай під ними розумілися вкладення коштів у відтворення основних фондів. Але зустрічалися й такі думки, що це витрати тільки на розширене відтворення основних фондів або, що це витрати не тільки грошових ресурсів, а й праці та матеріально- технічних ресурсів.

Безумовним кроком уперед слід вважати публікації в економічній літературі щодо введення до складу капітальних вкладень витрат на формування оборотних фондів. Такої позиції дотримувалися такі еко­номісти, як В. Чернявський., Б. Егізарян, Л. Брагінський та інші. Ціка­вою в цьому аспекті є аргументація І. Кравцова, який вважає, що за економічною природою обігові кошти мають чітко виражений «капі­тальний» характер, який походить з їх виділення один раз на весь пе­ріод функціонування підприємства.

У сучасній західній літературі, навпаки, часто під інвестиціями розуміються вкладення виключно в цінні папери. Наприклад, такі фундаментальні праці, як «Основи інвестування» Л.Дж. Гітмана і М.Д. Джонка та «Інвестиції» У. Шарпа цілком присвячені досліджен­ню цієї проблеми. Існування такого визначення пояснюється широ­ким розвитком фондового ринку в цих країнах.

Розуміння інвестицій як вкладень тільки в основні фонди або тільки в цінні папери є надто вузьким і не розкриває сутності цієї еко­номічної категорії. Інвестиції можуть здійснюватися в будь-які фінан­сові та реальні активи. У 1991 році було прийнято Закон України «Про інвестиційну діяльність», в якому дається таке визначення інвестицій: «Інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціаль­ний ефект».

Наведене визначення, здається, задовольняє всіх. Воно, по-пер­ше, «...враховує динамізм інвестицій, тобто розкриває взаємозв’язок, процес перетворення інвестиційних ресурсів у вкладення, витрати», і по-друге, «...дає гранично широку класифікацію інвестицій та об’єктів інвестиційних вкладень». Це визначення починають давати у всіх підручниках, словниках та економічних працях як таке, що відповідає всім вимогам, враховує всі недоліки попередніх визначень і повністю розкриває сутність інвестицій.

На нашу думку, хоч таке визначення інвестицій справді вигідно відрізняється від попередніх, все ж таки воно має ряд недоліків. По- перше, серед об’єктів вкладення грошові засоби правильніше буде ви­діляти окремо, а не відносити їх до майнових цінностей, тим більше, що вони є основним інвестиційним ресурсом. Отже, коректніше буде сказати, що інвестиції — це вкладення грошових, майнових та інте­лектуальних цінностей.

По-друге, в цьому визначенні зазначається не мета здійснення інвестицій, як в будь-якому іншому визначенні, а уточнюється харак­теристика об’єктів складення; це вкладення в об’єкти тільки такої діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або дося­гається соціальний ефект. Тому незрозуміло, чи тут автоматично вва­жається, що метою інвестиційних вкладень є отримання прибутку (до­ходу) або досягнення соціального ефекту, чи інвестиції можуть здійснюватися з будь-якою метою, аби об’єкти вкладення відповідали вищезазначеним характеристикам.

 

« Содержание


 ...  8  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я