б) зв'язування за часовими параметрами. З цією метою використовують слова «тоді», «як», «коли», «протягом», «у той час, як».
Приклади: «У той час, як ви посміхаєтесь, ви починаєте занурюватися у стан трансу». «У міру того, як ви похитуєтесь уперед, ви ще більше розслабляєтесь».
Використання слів, які виражають дійсний причинно- наслідковий зв'язок, потрібно здійснювати вивірено і чітко. Потрібно мати на увазі що, використовуючи зв'язування певного роду, комунікатор починає з того явища, яке вже відбувається, та з'єднує його з тим явищем, яке він хоче визвати. Ефект буде великим, якщо починати з найменш обов'язкових форм зв'язування та поступово переходити до більш обов'язкових форм.
2. «Читання» думок.
Ця вимога організації семантики мови психотерапевта не означає, що він насправді «читає» усі думки клієнта. Але поганий той психотерапевт, який не знає основних внутрішніх турбот та відчуттів клієнта. Це знання формується на етапі приєднання, спостереження і формування рапорту.
«Читання» думок - найефективніший спосіб установлення довірливих відносин терапевта та клієнта. При цьому «читання» думок повинно здійснюватись за допомогою найпростіших мовних засобів, без нав'язування та тиску. Якщо висловлювання будуть при цьому надто визначеними, стануть суперечливими з турботами клієнта, то ефект стане зворотним - утрата рапорту.
3. Пропущена умова.
Це висловлювання, в якому є оцінювальне судження, але в ньому не вказується (пропускається) причина, з якою усе явище оцінюється саме таким чином. Висловлювання з пропущеною умовою ефективний засіб формулювання попередніх думок.
Приклад: «Добре, що ви можете так розслаблятися», «Неважливо, що нас відволікають».
Доповнювальні словесні шаблони методики навіювання Еріксона.
Терапія слова - це ефект впливу. Словесні шаблони відіграють роль закріплення. Після досягнення стану приєднання - закріплення має за мету встановлення міцнішого рапорту, передумови управління.
Найважливіший з цих шаблонів - формулювання припущень, пресупозицій.
Пресупозиція - не лише формулювання припущень, це фундамент створення установки, основи нової програми поведінки клієнта. Формулюючи пресупозиції, необхідно відштовхуватися від того що є, та рухатися у напряму того, що треба отримати. Пресупозиція - це важливий словесний шаблон, діючий ефективно у тих випадках, коли психотерапевт попередньо формулює те, що не повинно викликати сумнів щодо того, у чому клієнт впевнений. Тут важливим є спостереження за реакцією клієнта та його ставленням до запропонованих варіантів, які й повинні в майбутньому розвиватися у мові психотерапевта. Існує кілька способів побудови пресупозицій. Серед них такі:
1. припущення, що вказують на час, виражені словами «до того, як», «після того, як», «у міру того, як», «а потім», «перед тим» тощо.
Ці припущення створюють ефект очікування і підсилюють терапевтичну дію.
Приклад: «Перед тим, як ми з вами розпочнемо сеанс, ви повинні розслабитися».
2. порядкові числівники націлюють увагу на порядок дій. У них не тільки елемент перелічення й упорядкованості, а міні-ефект узгодженості. Клієнт знає, що після «по-перше», іде «по-друге».
Це для нього не вимагає обґрунтування та підкріплення, оскільки зумовлене попереднім дослідом. Тоді те, що буде припущенням «по-друге», отримає мінімальне або додаткове обґрунтування, пояснення, наслідково підкріплюється.
3. використання слова «чи» задає альтернативність, вибір і дозволяє клієнту здійснити вибір.
Приклад: «Одна з ваших рук, права чи ліва, почувається легкою».
Клієнт, зосередивши увагу на своїх руках, отримує підтвердження, що дійсно, одна з рук важка, а інша - наче наповнюється повітрям, кінцівки пальців поколює, і виникає сильне бажання підняти цю руку.
» следующая страница »
1 ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169 ... 171