Економіка та менеджмент праці

Чому люди вчиняють саме так, а не інакше? На їх рішення, певно, впливає багато чинників. Дехто, можливо, керується бажанням покращити світ, в якому ми живемо. Дехто - суто власне становище. Проте дуже важливо, що і ті, чий головний мотив - заробити гроші, теж докладають зусилля для одержання кваліфікації й заняття справою, якої потребує суспільство.

Процес придбання знань не обмежується лише розвитком інтелекту. Він спрямований і на дослідження світу чуттєвих переживань суб'єкта, і на те, щоб передати знання, які відповідають покликанню людини. Головним у розвитку і діяльності людей повинно бути вдосконалення людської особистості як суб'єкта діяльності й об'єкта моральних оцінок, реалізація її життєвих сил і властивостей з метою подальшого саморозвитку людини і суспільства шляхом пізнавальної та перетворювальної їх діяльності.

1.3.            СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ В ПАРАДИГМІ ПРАКСЕОЛОГІЇ

1.3.1.   Концепція діючої особистості

Для розуміння сутності та змісту трудового процесу потрібно зосередити увагу на людині, яка працює і своєю працею сприяє всьому загальному ходу виробничого процесу - на діючій особистості.

У 1951 р. молодий і перспективний вчений Кароль Войтила висловив ідею про необхідність пізнання й вивчення людини як ззовні, так і зсередини. За його переконанням, людина є «єдиним об'єктом, який необхідно пізнавати зовні й зсередини» [40]. Однією з провідних позицій учення про людину є створення Його Святістю Папою Іоанном Павлом II концепції «діючої особистості», яка ґрунтується на аналізі судження «я дію», а відповідно пізнаю самого себе і через це «іншого».

«Я - причина, я визнаю існування вказаної діяльності, руху, а також викликаю той чи інший результат, - зазначає автор. - Я є причиною того, що мій динамізм здійснює певне існування, якого досі не було» [38]. Така наукова ідея і розроблена концепція є не чим іншим як існування поглиблення знань про людину і її життєдіяльність. Вона сприяє розкриттю проблеми співвідношення окремого і загального, синтезу окремого знання в цілісні уявлення та дії і знаходить своє відображення в категорії цілісності, яка в науці про працю й життєдіяльність насьогодні стає провідною. А це, у свою чергу, відображається на стосунках у процесі трудової діяльності, а також між членами суспільства взагалі щодо досягнення суспільних і особистісних цілей

.

Поглиблення знань про людину повинно йти в напряму кращого розуміння людини «зсередини», по суті - її волі й свідомості. Такий підхід виражає сутність людини та суспільства, умови їх існування і внутрішній зміст діяльності, саморозуміння «життя-в-діяльності», суспільно-соціальні зв'язки, вихідний початок і єдину реальність людської сутності. Підхід зумовлює актуальність проблематики, яка розглядає індивідуальну особистість і життєдіяльність у її ставленні до загального.

Вивчення проблем особистості потрібно здійснювати на фоні діяльності людини, яка проявляється у вчинках.

У науковому пізнанні цієї проблематики передбачається певне розуміння вчинків життєдіяльності людини, цілеспрямованої діяльності людей щодо перетворення природи і суспільства, відтворення виробництва, продуктивних сил і суспільних відносин, які забезпечують сприйнятливість у творінні і суспільному розвитку, спосіб існування самої людини і її діючої сутності у створенні як загального блага, так і блага групи, сім'ї, фірми, підприємства, держави тощо.

Провідною тут виступає праця, необхідна для облаштування земного життя людини.

Прилаштовуючись до наявних засобів виробництва, вступаючи у суспільне життя, кожна людина певними сторонами свого буття - чи то як суб'єкт виробництва, чи то як об'єкт господарчо-розпорядницької діяльності - постає носієм цих відносин, які є первинними і життєво необхідними. Іменувати їх можна як матеріальні, життєві відносини. Роль людини полягає в активному й критичному їх осмисленні. Ці відносини специфічно відображаються функціональною діяльністю мозку, нервової системи людини і виступають у вигляді першооснови мотивів її поведінки. Соціальним субстратом цих відносин є праця, яка виступає водночас умовою зростання ступеня свободи суспільства і людини по відношенню до природи й суспільства, основою свідомого контролю суспільства над умовами свого буття.

 

« Содержание


 ...  13  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я