Категорія «інші доходи» розраховується Держкомстатом як різниця між сумою фактичних витрат і заощаджень населення, з одного боку, і сумою задекларованих доходів населення — з другого. Припускається, що споживацькі витрати (які включають у себе офіційні збереження, податкові платежі і приріст грошових активів домогосподарств) є показником сукупного доходу—як зареєстрованого, так і незареєстрованого, тож масштаб тіньової економії може бути оцінений як перевищення сукупних витрат над задекларованими доходами:
(1)
я;=£'-Г,
де: 55 — тіньовий доход у регіоні і;
Еі — споживчі витрати у регіоні і;
Т — задекларовані грошові доходи у регіоні і.
Однак офіційні дані державної статистики потребують коригування у зв’язку з тим, що вони завищують обсяг витрат і задекларованих доходів (і, отже, занижують частку тіньових доходів). Це пояснюється тим, що Держкомстат, з одного боку, враховує сукупні витрати на купівлю іноземної валюти, але, з другого боку, не включає у доходи надходження від продажу іноземної валюти, які слід розглядати як від’ємні заощадження. Інакше кажучи, державна статистика розраховує сукупний доход за формулою (2):
(2)
де: ЕІ — номінальні витрати домогосподарств у регіоні і, які реєструють к
ся держстатистикою;
Е‘$ — сукупні витрати на отримання іноземної валюти у регіоні і;
Y1 — номінальні доходи домогосподарств у регіоні і, які реєструються
Л
держстатистикою;
Y'$ — номінальні доходи від продажу іноземної валюти у регіоні і.
У свою чергу, адекватний показник сукупного доходу, який враховує чистий обсяг витрат на отримання іноземної валюти, повинен розраховуватися за такою формулою:
Ґ, =$+%=%+(%-$) (3)
Частка тіньових доходів у сукупних доходах розраховується за такою формулою:
X _
income 17.17 V (4)
' Я$
Для отримання адекватних оцінок щодо частки тіньових доходів у сукупних доходах необхідно провести дві корекції. По-перше, частина закупівлі іноземної валюти — насамперед у прикордонних пунктах — здійснюється «човниковими» торговцями, які купують на неї товари для перепродажу. Ця купівля валюти не може розглядатися як кінцеві витрати, оскільки в іншому випадку витрати на «човниковий» імпорт враховувались би двічі: у момент набуття валюти «човниковими» торговцями і в момент купівлі споживачами товарів у цих торговців. Лише останній із згаданих типів витрат (тобто витрат кінцевих споживачів) повинен враховуватися як витрати домогосподарств, оскільки витрати «човникових» торговців на закупівлю іноземної валюти (EMuMe) слід вирахувати з чисельника та знаменника дробе, який стоїть у правій частині рівняння (4а):
income r, r, _у (4а)
£'Rr£,$ ^Sshuttle
Рис. 6.6. Методи статистичної оцінки масштабів тіньової економіки
По-друге, на дані про регіональні витрати впливають м8жрегіональні споживчі закупівлі. У зв’язку з нерозвиненістю сектора роздрібної торгівлі мешканці регіонів часто здійснюють поїздки для великих закупівель в інші регіони — регіональні центри. Ця обставина завищує витрати, а отже й оцінки масштабів тіньової економіки у вказаних центрах і в той же час зменшує вказані оцінки стосовно до регіонів з менш розвинутим роздрібним сектором торгівлі.
Державна статистика почасти коригує дані з урахуванням цього фактора, додаючи до доходу домогосподарств обсяг чистих сплат готівкових грошей, які здійснюються банками у кожному з регіонів (тобто перевищення суми готівки, що видається банками, над сумою готівки, що надходить до банків). Однак більш адекватний метод обліку вказаного фактора виявляється у наступному коригуванні рівняння (4Ь): необхідно взяти до уваги всі купівлі, які здійснені мешканцями даного регіону, враховуючи й ті, які вони здійснили на території інших регіонів, і в той же час вирахувати суму закупівель, що здійснені у даному регіоні мешканцями інших регіонів:
» следующая страница »
1 ... 323 324 325 326 327 328329 330 331 332 333 ... 350