Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Метод оцінки за показником зайнятості заснований на припущенні, що зниження офіційного рівня зайнятості (зростання рівня безробіття) викликає переміщення робочої сили з офіційного сектора в тіньовий.

Одним з недоліків методу є те, що на зайнятість впливає багато чин­ників, у тому числі й ті, що не мають прямого відношення до тіньової економіки.

Для отримання оцінки розмірів тіньової економіки щодо валового національного продукту на основі даних про зайнятість в тіньовому сек­торі необхідно визначити продуктивність праці в цьому секторі, що дося­гається за допомогою опитувань і обстежень.

Для умов України складним є також завдання визначення офіційно­го рівня зайнятості через існуюче в країні приховане безробіття.

Цей метод не одержав широкого розповсюдження і практично вико­ристовується лише в Італії.

Метод стійких взаємозв’язків грунтується на врахуванні взаємозв’яз­ку між офіційним валовим внутрішнім продуктом і певною змінною (спо­живання електроенергії), пов’язаною з більшістю галузей економіки. У вигляді змінної можливе також використання споживання води, газу та інших енергоносіїв. Однак найефективнішим є використання як змінної показника споживання електроенергії, який тісно пов’язаний з форму­ванням валового внутрішнього продукту.

Цей метод передбачає визначення обсягів тіньової економіки як різниці між реальним (з урахуванням тіньової економіки) і офіційним (за даними Мінстату) валовим внутрішнім продуктом. При цьому реальний валовий внутрішній продукт розраховується через показник питомого енергоспоживання.

Метод оцінки через споживання електроенергії реалізується з при­пущенням про наявність певного обсягу тіньової економіки на початок досліджуваного часового періоду.

Багато фахівців вважають такий підхід особливо прийнятним для країн з перехідною економікою, зокрема України.

Відхилення визначеного на основі споживання електроенергії обсягу ВВП від офіційно врахованого може бути оцінкою тіньової економіки. Використання споживання електроенергії для оцінки сукупної економіч­ної діяльності обгрунтовується тим, що в промислово розвинених краї­нах спостерігається достатньо тісний взаємозв’язок зміни ВВП із спожи­ванням електроенергії. Еластичність споживання електроенергії до зміни ВВП, як правило, близька до одиниці, тобто зростання (скорочення) ВВП на один відсоток обумовлює збільшення (зниження) споживання електро­енергії також на один відсоток.

До одних із найбільш поширених і дієвих методів дослідження мас­штабів тіньової економіки належать статистичні методи і показники оцін­ки.

Статистичні служби країн СНД намагаються використовувати прак­тично всю множину методів, які застосовуються в економічно розвину­тих країнах. Це обумовлено тим, що у трансформаційній економіці тіньо­ва діяльність набуває різноманітних форм, тому для системної оцінки напрямів та масштабів тіньових процесів необхідно застосовувати різні підходи (див. рис. 6.6).

Для оцінки масштабів господарської діяльності, яка не реєструється державними органами статистики, у кожному з російських регіонів вико­ристовуються три показники: приховані доходи, що являють собою різни­цю між витратами і зареєстрованими доходами; прихована зайнятість, яка розраховується як різниця між даними опитувань і офіційно зареєстрова­ними показниками безробіття; масштаб ухилення від податків, який виз­начається шляхом зіставлення прогнозованої бази справляння податку на додану вартість із фактичними надходженнями за цим податком

.

Дані Держкомстату, отримані внаслідок безпосередніх вимірювань, обчислюють лише частину доходів населення, а саме — офіційно задекла­ровану заробітну плату, соціальні трансферти, офіційно задекларовані до­ходи від використання власності, а також процентні доходи від коштів, що розміщені у фінансових установах.

 

« Содержание


 ...  327  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я