Вплив національної конкурентоспроможності держави на розвиток міжнародних конкурентних переваг

Конкурентоспроможність, як економічна спроможність в конкурентному середовищі, є узагальнюючою характеристикою того становища, яке посідає певний суб'єкт (країна, галузь, фірма) або об' єкт (продукція) на внутрішньому (місцевому, регіональному, національному, міжнародному) ринку.

У теорії і практиці дослідження конкурентоспроможності розрізняють конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність підприємства, галузі, регіонів, країни тощо, що є цілком виправдано й обґрунтовано. Очевидно, що конкурентоспроможність продукції не існує абстрактно, поза конкретною сферою конкуренції, конкурентних сил, факторів і переваг. Залежність від того, до якої сфери конкуренції (конкурентного середовища) належить продукція (послуга), сукупність факторів конкурентоспроможності є різною. Чим ширша сфера конкурентного

середовища, тим складнішою має бути сукупність факторів конкурентоспроможності. Саме тут криється відмінність між поняттями конкурентоспроможності окремого виду продукції, підприємства, галузі, країни тощо. Конкурентоспроможність відображає ступінь привабливості товару (продукції) для кінцевого споживача.

Як зазначає Б.Губський, "традиційно конкурентоспроможність трактується як зумовлене економічними, соціальними і політичними факторами стійке становище країни або товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринках. В умовах відкритої економіки вона також може бути визначена як здатність країни (фірми) протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку і ринках "третіх країн" [1, с.5].

У межах ринку окремої країни, оскільки об'єктивні фактори забезпечення конкурентоспроможності продукції створюють однакові умови господарювання для всіх суб'єктів конкуренції, суть категорії конкурентоспроможності продукції зводиться до сукупності властивостей, наданих продукції під час розробки, виробництва, реалізації і післяпродажного обслуговування, що забезпечують її відмінність від аналогів (замінників), по-перше, за ступенем задоволення потреб споживача, по-друге, за рівнем витрат на їх придбання й експлуатацію, по-третє, за ступенем інформованості, доступності, зручності для споживача при купівлі та експлуатації, яка (сукупність) сприяє найшвидшій реалізації на даному ринку в даний період [4, с.48].

Конкурентоспроможність окремого товару (продукції, послуги), підприємства, галузі, країни, оцінює споживач продукції (послуг) у межах певного конкурентного середовища того чи іншого ринку.

Отже не можна аналізувати конкурентоспроможність продукції поза визначенням і оцінкою факторів конкретного конкурентного середовища (підприємства, галузі, країни). Конкуренція має розглядатися на різних рівнях і в різних умовах, тобто стосовно того, як структура й розвиток економіки впливають на способи, якими підприємства (компанії) досягають і зберігають і розвивають міжнародні конкурентні переваги.

Одним з найважливіших аспектів конкурентоспроможності країни на національному і міжнародному рівні є продуктивність, яка досягається у використанні трудових ресурсів і капіталу. Постійне зростання продуктивності вимагає постійного удосконалення економіки. Національні компанії мають підвищувати продуктивність галузей, удосконалюючи технології виробництва, підвищуючи його ефективність та якість продукції, надаючи їй нових споживчих властивостей і переваг, розвивати здібності до конкуренції у високопродуктивних галузях і в нових, складних галузях [3, с.162].

Отже, жодна країна не може бути конкурентоспроможною скрізь і в усьому, вона має розподіляти й використовувати обмежені ресурси і переваги з максимальною продуктивністю. Конкурентоспроможність на національному рівні проявляється у продуктивності технологій та швидкості їх зміни і модернізації. Основну увагу при цьому слід зосередити не на економіці як цілому, а на певних галузях і сегментах галузі, оскільки тільки на цьому рівні можна з' ясувати, як і чому виникають комерційно життєздатні технології, які формують міжнародні конкурентні переваги. Конкурентоспроможність на національному рівні полягає в тому, що вона залежить від здатності промислової нації вводити інновації та модернізуватися розвиваючи при цьому міжнародні конкурентні переваги.

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я