Вплив національної конкурентоспроможності держави на розвиток міжнародних конкурентних переваг
Тонких О.Г., ст. викладач,
Київського економічного інституту менеджменту
На даному етапі розвитку світового господарства все більшої актуальності для різних країн набуває проблема розвитку конкурентних переваг на міжнародному рівні, що цілком і повністю пов'язано з функціонуванням національної конкурентоспроможності, як передумови зростання та збагачення міжнародної економіки. В економічній літературі існує досить багато визначень та поглядів на трактування терміну «конкурентоспроможність». Як правило терміни «конкурентоспроможність, міжнародні конкурентні переваги» розглядають як похідне від понять конкуренції, конкурентної боротьби, міжнародного конкурентного ринку, міжнародного конкурентного середовища, конкурентних переваг, серед яких узагальнюючим поняттям залишається «конкуренція».
Метою статті являється розкриття впливу національної конкурентоспроможності держави на розвиток міжнародних конкурентних переваг через низку похідних понять.
Конкуренція виступає визначальною рушійною силою у розвитку та діяльності для суб'єктів міжнародної економіки. Причиною боротьби виступає прагнення за володіння та розподіл ресурсів для виробництва і розвитку господарської діяльності формі приватної власності на основі суспільного поділу праці. Конкуренція - це комерційне суперництво за панування на ринку, за умови розвитку і зростання прибутків. Конкуренцію характеризують як форму «економічної влади» на конкретному ринку, в свою чергу це зумовлює необхідність у її регулюванні та обмеженні можливостей зловживання нею [2].
Поняття конкурентної боротьби відображає поведінку окремих суб' єктів на міжнародному ринку, форми, методи, види цієї боротьби. Міжнародний конкурентний ринок можна розкрити через поняття конкуренції з боку міжнародної ринкової структури [2]. Ґрунтуючись на змісті цих понять
Удалено: Цёхла Светлана Юрьевна, доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой менеджмента предпринимательской деятельности, Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского^
конкурентоспроможність можна розглядати як відповідність продукції, що має конкретну систему переваг, умовам конкурентної боротьби на зовнішніх конкурентних ринках.
На мою думку, поняття міжнародна конкурентоспроможність може розглядатись і з іншого боку, воно цілком пов'язане і може походити від поняття «економічна спроможність держави», тобто відповідність продукції конкретним суспільно-історичним потребам ринку або здатність виробників виготовляти продукцію у відповідності з суспільними нормативами її виробництва та при цьому забезпечувати її попит на міжнародному ринку.
Слід зауважити, що між міжнародною конкурентоспроможністю та економічною спроможністю безпосередній зв'язок не виражений та не чіткій, він може простежуватись через складну систему показників господарської діяльності підприємства, його продукції чи послуг та його становища на національному ринку і зовнішньому ринку. Між не конкурентоспроможністю і економічною неспроможністю (неплатоспроможністю) може бути ланка недосконалого менеджменту як на місцевому рівні так і на міжнародному рівні. Якщо підприємство виготовляє неконкурентоспроможну продукцію, яка не користується попитом, то воно не може бути економічно спроможним, так як у нього відсутні або не достатні грошові надходження, які б забезпечували стабільне функціонування та отримання прибутку.
За існування планово-розподільчої системи господарювання, конкурентоспроможність окремого виробника, його економічна спроможність виражалась у формі платоспроможності, тобто у спроможності виробництва продукції відповідати до народногосподарського плану. При цьому така планова спроможність включала в себе і передбачений планом норматив дохідності виробництва продукції, плановий норматив рентабельності. Економічна спроможність у планово-розподільчій системі була категорією, що відображала відносини між планово-розподільчим центром і виробником з приводу виробництва відповідної плановим нормативам продукції, у тому числі нормативам планової рентабельності (дохідності). Економічної спроможності полягала в тому, що вона формувалася головним чином у відносинах вертикального характеру управління. Роль безпосередніх виробників визначалася їх участю у формуванні планових завдань (нормативів) і змаганні за виконання цих завдань (нормативів). При цьому часто деякі параметри якості відходили на другий план, так як покупці та продавці були вже чітко оговорені. Тому на внутрішньому ринку конкурентоспроможність та конкуренція в цілому майже не розвивались, однак увага приділялась розвитку міжнародних конкурентних переваг країни на зовнішніх ринках.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7