Для багатьох європейських ВНЗ через інерцію та неприйняття їх професорсько-ви-кладацьки складо і працівника и реалій ринкових у ов, в яких існує вища освіта, характерними є: низький рівень співробітництва; надмірна автономія (ізоляція); небажання будь-якого об'єднання на будь-яко у рівні; небажання вирішувати будь-які про-бле и (особливо — пов'язані із знаходження коштів для виживання ВНЗ); фор у-лювання неконкретних і нереальних цілей; повільне прийняття рішень, над ірна бюрократія. Все це свідчить про відсутність у співробітників ВНЗ підприє ницької культури або про її низький рівень. При визначенні, якою має бути підприємницька культура співробітників ВНЗ, Дж. Девіс підкреслює такі основні її риси, як відкритість і відвертий об ін ду ка и і погляда и; прозора конкуренція; колективна відповідальність; готовність вирішувати проблеми; фінансова звітність; взаємна підтримка і співробітництво; визнання того факту, що успіх/поразка в якійсь сфері можуть мати
позитивні/негативні наслідки для кожного. Підприємництво у ВНЗ характеризується не тільки бажанням ризикувати або експериментувати з чимось новим, але й з умінням оцінювати ці ризики, набувати досвіду і переносити все це на діяльність університету (коледжу). Специфіка ВНЗ полягає в тому, що існує зв'язок між поняттями «організація навчання» і показниками так званої «якості культури» співробітників. Керівництво навчального закладу має бути спрямовано на розвиток усіх рівнів, що підвищує вагу і значущість керівників усіх рівнів, їх добір (відбір) і з іну правил, які заважають розвитку ВНЗ і підвищенню його фінансової стабільності [11, с. 27-28].
Таким чином, сутність будь-якого процесу у ВНЗ визначають відповідні відносини (взаємовідносини), що складаються між учасниками його здійснення — викладачами, співробітниками і студентами. Для інноваційної політики ВНЗ характерними є інноваційні відносини, що реалізуються суб'єкта и і об'єкта и управління.
До об'єктивних інноваційних відносин ВНЗ відносяться: інноваційно-економічні; інноваційно-педагогічні; інноваційно-управлінські, у тому числі — інноваційно-організаційні; інноваційно-фінансові; інноваційно- айнові. Суб'єктивні інноваційні відносини ВНЗ — це інноваційно-психологічні та інноваційно- оральні.
Наведені види відносин характерні як для зовнішньої, так і для внутрішньої інноваційної політики ВНЗ.
Важливу роль у здійсненні інновацій у ВНЗ відіграє підприє ницька культура його співробітників, що ає бути спря ована на досягнення головної спільної цілі — організації високого рівня освітньо-наукової діяльності і забезпечення стабільного фінансового стану.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78