Суб'єкти інноваційно-управлінських відносину вищій освіті тяжіють до консерватизму через бюрократизацію управління. Проте вони часто можуть піддаватися «інноваційній лихо анці». Необхідно підкреслити надзвичайно важливу роль управлінського ресурсу, який у поєднанні з повни використання духовного ресурсу науково-педагогічних кадрів оже творити дива навіть в у овах грошового (фінансового) голоду (жорстких грошових (фінансових) об ежень, як на бюджетні, так і на позабюджетні кошти ВНЗ). Завдання інноваційно-управлінських відносин в освіті, з урахування впровадження інновацій, полягає в гра отно у фор уванні і використанні потенціалу всіх еконо ічних відносин у ВНЗ, усіх відтворювальних характеристик освітніх і наукових циклів.
Інноваційно-організаційні відносини (поділ праці, спеціалізація, кооперація праці) в ра ках ВНЗ пов'язані з організацією трудових відносин, для реалізації яких необхідні
кадрові, матеріально-технічні (навчальні площі, обладнання, устаткування, навчально-методична і наукова література) ресурси. Вони визначають внутрішньо-університетську (внутрішньо-інститутську) організацію праці науково-педагогічних кадрів, адміністративно-управлінського апарату і змінюються разом із змінами в організації навчання, зокрема: у парадигмах навчання, технічних засобах і технологіях навчання, новому співвідношенні в предметних галузях наукових знань, що викладаються у ВНЗ, а також внаслідок серії великих наукових відкриттів у різних галузях науки і техніки.
Інноваційно-фінансові відносини виникають між людьми у зв'язку з необхідністю здійснення фінансових операцій в інноваційній сфері освіти. Інновації в них відіграють важливу роль як для окремого ВНЗ, так і для всієї національної економіки. Хронічне недофінансування освіти протяго тривалого часу, підриваючи нор альний характер відтворення фінансових відносин у ВНЗ, водночас підриває життєво важливі цикли відтворення науки, знання, освіти, кваліфікованих кадрів. Накладення тривалого не-дофінансування на окре і характеристики вказаних вище циклів здатне спричинити катастрофічні втрати науково-освітнього потенціалу України. Це відображається на ікрорівні (на рівні окре ого ВНЗ) у значно у зниженні якості освітньої діяльності.
Підсистема інноваційно-фінансових відносин покликана не відриватися від останніх видів інноваційних відносині освітньої діяльності ВНЗ, а надавати підтри ку, навіть — комерційними інноваціями (інноваційною підприємницькою діяльністю ВНЗ). Зок-ре а, таки и як: освітній кредит, освітній вексель, освітнє страхування життєздатності освітніх закладів і установ, пільгове оподаткування на інноваційну діяльність, вауче-ризація вищої освіти. У вищій освіті дуже важливи є оральний аспект інноваційно-фінансових відносин. Зокре а, ко ерційні інновації у ВНЗ, що стикаються з неко-ерційною сутністю освіти і частково науки (фунда ентальні дослідження), ожуть сприяти вихолощенню з університетського середовища певного типу викладачів (тих викладачів і науковців, хто вороже ставиться до ко ерціалізації творчої, духовної діяльності). Кваліфіковані ж науково-педагогічні кадри — це не лише носії достовірно глибинного знання у всіх сферах людського життя, але й совість науки і всього суспільства. Це — не просто середній клас зі свої соціальни статусо і роз іро отри аного доходу, це інтелект нації. З ко ерціалізацією освітньої і наукової діяльності тип людських відносин з інюється з точністю до навпаки: на ісце солідарності і взає ної допомоги приходить конкуренція, що є характерною для ринкових відносин [1, с. 37].
У свою чергу, бюджетне фінансування інноваційної діяльності ВНЗ створює таку єдність, при якій, в у овах солідарності людей, сила і слабкість окре их ланок взаємно доповнюються і заміщаються один одним; завдяки цьому виграють, виживають і розвиваються всі, а не лише деякі «обрані». Навіть фінансово спроможному (пла-тоспро ожно у) одинакові дуже важко в у овах глобальної і взає опов'язаної еко-но іки, за наявності великого ко плексу потреб са остійно профінансувати їх, не кажучи вже про задоволення більшості потреб суспільства.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8