Об'єктивні інноваційні відносини. До об'єктивних інноваційних відносин можна віднести: інноваційно-економічні; інноваційно-педагогічні; інноваційно-управлінські, у тому числі — інноваційно-організаційні; інноваційно-фінансові; інноваційно-майнові відносини.
Охарактеризуємо детально кожний вид цих відносин. Центральною ланкою інноваційних відносин в інноваційній сфері освіті є інноваційно-економічні відносини. Це відносини людей, які виступають у чисто у вигляді в атеріально перетворюючо у житті і діяльності, пов'язані з фор ування і реалізацією інноваційної політики. Оскільки вони характеризують відносини соціальних суб'єктів, представників соціальної структури суспільства, то з точки зору справедливості устрою, функціонування і використання тих або інших еконо ічних відносин, їхнє вивчення здатне показати сутність людей, мотиви їхньої поведінки через свої матеріальні прояви. Тому інноваційно-економічні відносини ають політичну, соціально-культурну і етичну фор и прояву.
Для ВНЗ характерни є те, що він у ра ках інноваційної діяльності оже вступати і в ринкові, і в неринкові інноваційно-еконо ічні відносини. Неринкові еконо ічні відносини — це, з одного боку, нееквівалентні грошові відносини іж людь и і господарюючи и соціальни и суб'єкта и (подарунки, пожертвування, податки, штрафи), з іншого — не грошові еконо ічні відносини (бартер, взає озаліки, а також еко-но ічні відносини натурального господарства і вільної асоціації всередині окре ого соціального суб'єкта або господарського підрозділу).
Комерціалізацію освітніх інновацій утруднює суттєва складність отримання прибутків навіть від ко ерційно ефективних проектів. Це пов'язано з довги и тер іна и окупності, що визначається специфікою освіти. Між тим ринкові інноваційно-економічні відносини ожливі у тих випадках, коли інновації в науці (у то у числі педагогічній) зливаються з інновація и в бізнесі. При цьо у, незалежно від ожливості їх ко ерційного
використання, інновації необхідно здійснювати синхронно, відповідно до існуючих взаємопов'язаних технологічних традицій і устроїв (в освітній сфері — відповідно з педагогічними парадигмами).
Інноваційно-педагогічні відносини — відносини суб'єктів (тобто носіїв, учасників) інноваційної діяльності, що пов'язані з навчальним процесом і його забезпеченням. Ці стосунки — своєрідний аналог у сфері еконо іки духовного виробництва техніко-еко-номічним стосункам у сфері економіки матеріального виробництва. Аналоги єдині в своїй міжформаційній універсальності, оскільки ніколи не зникнуть праця і взаємовідносини між людьми.
Якою ж є сутність інноваційно-педагогічних відносин між людьми? Суб'єкти цих відносин — це викладачі і студенти. Відносини між ними складаються в педагогічному процесі у зв'язку з його вдосконаленням. Вони наповнені навчанням і вихованням як суттю цього процесу. Ці інноваційні відносини виступають у вигляді освітньої послуги — досить складної еконо ічної категорії, що ає неоднозначне тлу ачення, а також у вигляді змішаного суспільного, приватного (споживчого) і соціально значимого блага. Са е з іст освітнього процесу — це той гранично конкретний і в той же час гранично значи ий вид освітньої діяльності, де фор ується генетична атриця соціу у [1, с. 35]. Тому інновації в цій сфері, що є вельми делікатною у зв'язку з її впливом на свідо ість дітей і олоді, повинні відбиратися з особливою ретельністю і проводитися з особливою обережністю, керуючись першою заповіддю лікаря: «не нашкодь». Саме до суб'єктів інноваційно-педагогічних відносин, особливо, коли йдеться про виховання, ні в яко у разі не ожуть вживатись такі еконо ічні категорії, як «сировина» і «ресурс».
Інноваційно-управлінські відносини, включаючи інноваційно-організаційні, — еко-но ічні відносини, що виникають іж людь и у зв'язку з управління еконо ікою вищої освіти в сфері інноваційної діяльності. Для них характерним є переважне використання особистісних ( іжособових) відносин нефор ального характеру іж інноваторами. Формальні міжособові відносини персоналу відбуваються відповідно до розпоряджень і наказів адміністрації в межах організаційної структури ВНЗ, і вони не завжди на практиці збігаються з інтереса и співробітників, що беруть участь у то у або іншо у інноваційно у проекті — як у процесі його реалізації (найчастіше це професорсько-викладацький склад), так і у процесі створення необхідних у ов для його реалізації (ад іністративно-господарський персонал).
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8