Інноваційно- айновівідносини, або відносини власності в еконо ічно у сенсі, виникають іж людь и з приводу операцій з власністю, айно , що використовується в інноваційно у процесі. Інноваційно- айнові відносини іж суб'єкта и господарювання повинні складатися так, щоб працювати на освіту в цілому і кожний конкрет
ний освітній заклад (установу), зокрема. Встановлення таких відносин — це прерогатива держави. Для багатьох сучасних ВНЗ нашої країни слабка матеріальна база, включаючи і майно інфраструктурних підрозділів, — типова проблема.
Суб'єктивні інноваційні відносини. До суб'єктивних інноваційних відносин належать інноваційно-психологічні та інноваційно-моральні, що зачіпають відчуття, емоції і суб'єктивні етичні оцінки людей.
Інноваційно-психологічні, зокрема, є психологічним контуром відносин, що виражають психологію господарських суб'єктів. Наприклад: чекання, терпіння, залишок довіри до влади з боку науково-педагогічного корпусу відносно справедливого розподілу багатих за свої потенціало і в той же час об ежених ресурсів. Вони є важливою частиною соціально-психологічних відносин, які залишаються у сфері освіти останні и, коли зникає все інше. Викладач, учений — це ті професії, в яких первинне значення має покликання, талант, хист, бажання творити й служити людству. Ці професії будуть живи и стільки, скільки живе людина.
Інноваційно- оральни и є такі відносини іж людь и, які ожна оцінювати з точки зору добра і зла (наприклад, це чесність, надійність соціальних зв'язків господарюючих суб'єктів).
Усі зазначені вище види інноваційних відносин в освіті здійснюються в системі відтворення благ і ресурсів, галузевих, регіональних і іжгалузевих зв'язків: іж сфера и господарства і суспільства, іж освітою і суспільство . З іни інноваційно-еконо ічних відносин у вищий освіті, що здійснюються на систе атичній науковій основі, прискорюють соціальний прогрес. Інші ж види інноваційних відносин, особливо інноваційно-фінансові та інноваційно-управлінські, ожуть і повинні сприяти тако у прогресу, синхронізуючи інноваційні з іни.
Наведені види відносин є характерни и як для зовнішньої, так і для внутрішньої інноваційної політики ВНЗ.
Розвиток інноваційних відносин. Розвитку інноваційних відносин дають імпульс, по-перше, необхідність пристосовувати до вкрай об ежених і виснажених природних ресурсних ожливостей нові види людської діяльності й нові потреби людського суспільства, що постійно зростають і ускладнюються; по-друге, — пошук нових і ще не відо их людству ожливостей і у ов для його розвитку.
Це протиріччя іж потреба и і ожливостя и суспільства вирішується в дано у випадку за допо огою поставленого на наукову основу асового виробництва інновацій як са остійної сфери діяльності. У ВНЗ це стосується освітніх, фінансових, соціальних, управлінських і культурних інновацій. Інноваційна діяльність — це своєрідне відновлення і вдосконалення застарілого об'єкту, що оновлює його і виводить його функціонування на якісно новий рівень.
Старіння елементів освіти проявляється в нездатності інноваційних відносин адаптуватися до сучасного суспільства і ви ог часу, в невідповідності реалія життя і соціу у, що постійно з інюється. Це стосується як викладання пред етних знань, так і задоволення потреб суспільства. При цьому головні інновації у ВНЗ пов'язані, перш за все, зі з іною індивідуальної свідо ості людей і суспільної свідо ості. Важливо розглянути, що з інюють інновації в еконо ічних відносинах, які нові еле енти виникають
в рамках традиційних економічних відносин в освіті, і показати, як різні види економічних відносин із урахуванням інновацій проявляються у ВНЗ.
Як зазначалось вище, комерційні інновації у сфері освіти, у тому числі у ВНЗ, можуть входити у протиріччя з некомерційною суттю освіти, університетським академізмом, заміною сприйняття ВНЗ вже не як «храму науки», а як освітянської бізнес-структури. Це абсолютно природно в умовах споживчого характеру розвитку суспільства і розповсюдження ринкових відносин на всі сфери людського життя, навіть — на освіту. Як свідчить досвід ВНЗ економічно розвинутих країн, одним із можливих напря ів підвищення ефективності і якості вищої освіти в жорстких у овах конс'юмеризму (організованого руху за розширення прав і впливу споживачів та покупців на продавців і виробників товарів і послуг, створення товариств споживачів) [6, с. 826] є колективне підприємництво, особливо коли децентралізація університетів постійно збільшується. Як зазначає професор Каліфорнійського університету Б. Кларк у книзі «Створення підприємницьких університетів: організаційні шляхи трансформації» [7], майбутнє за так званими «підприємницькими університетами» (в яких посилюється управлінське ядро (стрижень), що управляє університето , здійснюється: диверсифікація джерел доходів; розвиток гнучкої периферії через структури комерціалізації інтелектуального капіталу; стимулювання академічних підвалин (академізму) університету; приділяється значна увага створенню загально-університетської підприє ницької культури) [7-13].
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8