Лекція 9. Афінський державний устрій.
Найвищі органи влади і управління: Народні збори (еклесія), Рада 500 (буле), виборні службові особи (стратеги, архонти та ін.). Закони і постанови. Судова система. Скарга на протизаконня ("graphe paranomon"). Збройні сили. Фінансова система
Розглянемо найважливіші органи державної влади й управління в Афінах.
Народні збори — еклесія. Це юридичне і фактично найважливіший орган Афінської держави, який вирішував найважливіші справи країни. В засіданнях Народних зборів мали право й обов'язок брати участь тільки повноправні громадяни Афін чоловічої статі, які досягли 18 років, але фактично — з 20 років, бо молодь з 18 до 20 років навчалася військової справи у спеціальних таборах і служила в охороні кордонів. Не мали права участі у зборах позбавлені політичних прав громадяни, жінки, метеки, чужинці та раби. Отже, кількість учасників Народних зборів була невеликою. Та ще й не кожен уповноважений до участі у зборах громадянин у зв'язку з різними обставинами міг з'явитися в Афінах на збори. Отож, незабаром було встановлено кворум — 6 тис. Осіб. З меншою кількістю громадян збори не проводились. Місцем зібрань слугував пагорб Пнікс біля Акрополя, згодом афінський театр або агора (площа в Афінах). Спочатку Народні збори скликали раз на місяць (місяців у греків було десять), пізніше (у IV ст. До н. Е.) — чотири рази на місяць, тобто 40 разів на рік. У разі потреби скликалися позачергові, надзвичайні збори. Скликала збори урядова колегія Ради 500 — притани (див. Далі). Вона визначала й порядок денний Народних зборів, який вивішувався за чотири дні до скликання зборів.
Збори скликали спеціальні герольди. При вході урядовці (сіар- хи) перевіряли за списками правомочність учасників. Кожному громадянинові видавали значок (символ), на підставі якого потім виплачували за присутність на зборах гроші. За головні збори — по 9 оболів, за всі інші — по 6 (з IV ст.). За порядком стежили 30 наглядачів, які мали загін поліцейських — токсотів. Перші збори кожного місяця (пританії) вважалися головними (кугіа екк^іа). На них приймали найважливіші закони і загальнодержавні рішення, перевіряли діяльності вищих службових осіб (епі- хайротонія). Кожне з питань, що виносилось на Народні збори, попередньо обговорювалось у Раді 500, яка пропонувала свій проект рішення. Він, однак, не був обов'язковим для зборів. Другі збори призначалися для розгляду заяв і прохань громадян (зокрема, про надання громадянства). Кожен громадянин мав право звернутися до Народних зборів з приводу як державних справ, так і особистих проблем, які не могли бути вирішені органами виконавчої влади. Треті і четверті збори призначалися для розгляду всіх інших державних питань, причому три питання порядку денного могли стосуватися культу, три — прийому послів і три — інших справ.
На головних зборах шостої пританії (шостого місяця) заслуховувалося питання про остракізм (докладніше про остракізм далі).
Присутні на зборах громадяни сиділи, де хто хотів, за винятком випадків, коли обговорювали надзвичайний закон стосовно долі громадянина. Тоді розміщувались і голосували по філах. Головував на зборах один з пританів, призначений шляхом жеребкування. Згодом (з IV ст. До н. Е.) Рада 500 обирала спеціальну колегію (президію) у складі дев'яти осіб.
Перед початком зборів приносили жертви, читали молитву. Обговорення питань починалось з викладення їх суті й оголошення проекту рішення Ради 500 — пробулевми. Після цього приступали до голосування: 1) чи погоджуються збори з пробулевмою; 2) чи слід знову розпочати обговорення питання. В обговоренні питань міг брати участь кожен громадянин. Виступаючий вставав на відведене місце й одягав на голову миртовий вінок — знак того, що він виконує державну функцію і в цей момент є недоторканною особою. Оскільки в Афінах цінувалось і було високорозвинене ораторське мистецтво (існували спеціальні ораторські школи), то виступали зазвичай професійні політики, оратори ("демагоги").
» следующая страница »
1 ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61 ... 215