Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Формування системи стратегічного менеджменту у банківських установах

Максімчук о.в., сокирник і.в.

Хмельницький національний університет

Формування системи стратегічного менеджменту у банківській сфері є досить актуальним завданням сьогодення. Зростаюча потреба банків у запровадженні стратегічного управління пов' язана не так з можливостями використання їх очевидних переваг, як з триваючою трансформацією банківської індустрії в індустрію фінансових послуг, необхідністю визначення і досягнення довгострокових цілей оптимізації витрат, розробкою і впровадження нових банківських продуктів та розширення кола клієнтів. Крім того банківський сектор економіки україни сьогодні розвивається дуже стрімко, на ньому з' являються нові банківські структури, в тому числі філії іноземних банків. Все це визиває необхідність розробляти та впроваджувати стратегії розвитку, які б враховували умови конкурентного середовища у банківській сфері, формувати нові ринкові сегменти, використовувати досвід іноземних банків.

Стратегічне управління (менеджмент) - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності організації, що дає можливість встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) організації та приводити їх у відповідність шляхом розробки та реалізації системи стратегій (стратегічного набору).

Стратегічний менеджмент у комерційному банку - це комплексне поняття, що об' єднує менеджмент, як систему управління банком, і стратегію, як планування розвитку банку на довгостроковий період [3]. Стратегічний менеджмент у комерційному банку - це процес управління банком, спрямований на досягнення конкретних цілей.

Дана проблема знаходить висвітлення в багатьох науковців як закордонних, так і вітчизняних. Так наприклад, м.портер в своїх працях досліджував і розробив основні показники, по яким можна здійснити оцінку стратегічного управління, зокрема конкурентної позиції підприємств на ринку із застосуванням основних стратегій керування організаціями, цим завданням займалися такі зарубіжні вчені-дослідники, як: і.ансофф, б.карлофф, м.мескон, м.альберт, ф.хедоурі, а.томпсон, а.дж.стрікленд тощо. З вітчизняних науковців василенко в.а. досліджував сучасні підходи до теорії і практики стратегічного управління підприємством, пропонуючи власне бачення комплексу проблем стратегічного управління через призму передового іноземного досвіду, а науковець і.смолін досліджував стратегічне планування як процес, що покликаний забезпечити формування перспективних цільових рішень на основі вибору адекватної моделі управління і обгрунтування стратегічних напрямів діяльності організації, які складають змістову основу її стратегіїю. Цим питанням також займалися такі вітчизняні науковці, як: о.а.кириченко, о.в.васюренко, о.м.петрук, з.бор, с.м.козьменко та ф.і.шпиг, м.п.денисенко тощо. Разом з тим потребують подальшого вивчення процеси формування системи стратегічного менеджменту саме банківських установ, особливості розробки стратегій розвитку у банківській сфері.

Діяльність будь-якого банку в умовах постійного руху та оновлення, посилення конкуренції у банківській індустрії неможливі без вироблення загальної стратегії, що потребує обов' язкового визначення цілей та завдань, оцінки потенційних можливостей установи, необхідних витрат, ресурсів тощо. Йдеться не лише про розробку і впровадження нових банківських продуктів та послуг, а й про перебудову самої банківської системи. Слід зважати і на той факт, що банківська індустрія нині трансформувалася в індустрію фінансових послуг, представлену фінансово-промисловими та банківськими групами, великими банками. Розвиваючись, вони розширюють сфери впливу, охоплюють дедалі більше країн.

Зазначимо, що вітчизняні банки приділяють недостатню увагу розробці та впровадженню стратегії. Серед основних причин, якими вони виправдовують таку позицію - нестабільність економічної ситуації в країні, політична напруженість напередодні виборів, прагнення уникнути додаткових витрат, необхідних для реалізації процесу стратегічного управління, незацікавленість акціонерів банків тощо.

 

« Содержание


 ...  42  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я