Теоретичні засади розвитку мезоекономічних систем

— структуру цілей (ціль мезоекономічної системи не є однозначною; допускає декомпозицію та конфліктність підцілей);

— зміну у зовнішньому середовищі та реакцію (нелінійну) на дію ззовні (з макросистеми).

Разом із цим наведене вище ускладнює проектування мезо-економічних систем.

Враховуючи те, що відкрита мезосистема взаємодіє з іншими системами, складною, але надзвичайно актуальною проблемою є визначення її чітких меж. Межі системи, які виокремлюють її з оточуючих систем, не завжди збігаються з обумовленими організаційними межами. У мезоекономічних системах їхні межі визначаються межами способу (способів) досягнення ефективності мак-росистеми (згідно з функціональною ознакою мезоекономічної системи). Крім цього, у мезоекономічних системах може існувати найвищий рівень ієрархії, який не підпорядковується безпосередньо управлінню ззовні (парадокс ієрархічності) і буде вважатися верхньою межею системи.

При проектуванні мезоекономічних систем важливий аспект — забезпечення мінливості функції протягом їхнього "життєвого циклу". Разом із цим слід враховувати пріоритет функції над структурою мезоекономічної системи. У свою чергу, функції мезоекономіч-них систем є похідними від їхнього наявного економічного потенціалу. Таким чином, аналізуючи макрорівень економіки, видається раціональним окреслення меж мезоекономічних систем відповідно до меж наявних домінуючих елементів економічного потенціалу.

Потенціал мезоекономічної системи залежить від ступеня її організованості (характеру взаємодії її структурних елементів), а його реалізація забезпечує розвиток системи. Критеріями розвитку мезоекономічних систем є: зростання порядку, зростання організованості, збільшення інформації, зниження ентропії. З точки зору синергетики і теорії катастроф стан рівноваги є нестійким, а нерів-новага мезоекономічної системи — необхідна умова її розвитку, оскільки система підвищує свою ентропію і прямує до більш імовірного рівноважного стану, в процесі чого виникають дисипативні структури. У будь-якому часі ґ стан мезоекономічної системи визначається, з одного боку, її минулими станами, а з іншого — також включає характеристики майбутніх станів структур.

Кожна мезоекономічна система має ряд параметрів, які для неї є основними і від значення яких залежить існування самої системи (найчастіше це показники економічної ефективності). Гомеостаз такої системи, як і будь-якої іншої, зберігає саме ці параметри і підтримує існування системи. Виділяють системний гомеостаз, який зберігає інтегративну властивість системи, та частковий гомеостаз — у контексті певних її компонентів [8]. Так, прикладом порушення системного гомеостазу є зникнення певних структурних підрозділів організації, територіальних утворень, територіально-адміністративних одиниць тощо. Ілюстрацією щодо зберігання системного гомеостазу з порушенням часткового гомеостазу може бути реформування окремих структурних підрозділів організації, територіального устрою, вдосконалення процесів у рамках існуючого способу виробництва тощо.

Інноваційний характер розвитку повинен виявлятися, з одного боку, у різкій і стрибкоподібній зміні певного процесу (процесів) мезоекономічної системи, що призводить до появи абсолютно нових структур у системі, а з іншого — у постійному покращенні

системи в контексті зростання її адаптогенності до середовища. Останнього, зокрема, можна досягнути, проектуючи мезоекономіч-ні системи із домінуванням у структурі горизонтальних зв'язків (наприклад, агломерацій, агломеративних кластерів чи інших територіальних утворень із домінуванням таких форм зв'язків).

Реакція мезоекономічних систем на зміни у зовнішньому середовищі може мати характер короткочасової адаптації комплексу способів досягнення макроцілі чи довготривалої еволюції цього комплексу як результату адаптації. Розрізняють структурну (модифікація структури системи чи структурних властивостей без зміни функціональних властивостей системи, наприклад, зміна кількості територіальних утворень в агломерації чи кластерів) та функціональну адаптації системи (забезпечення мінливості функцій протягом їхнього "життєвого циклу"). У рамках першого типу адаптації можливі такі варіанти:

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я