Інноваційні трансформації агропродовольчого сектора економіки: світові тенденції та вітчизняні реалії

Отже, основними напрямами сучасної інноваційної діяльності у світовій агросфері визнаються агробіотехнології (генна модифікація, маркерна селекція, селекція сільгоспкультур для виробництва біопалива ІІ покоління, створення біопестицидів, біодобрив, ферментів), а також розвиток екологічно орієнтованих систем землеробства й агрогосподарювання.

Найбільш розповсюдженими нині напрямами використання біотехно-логій в агропродовольчій сфері є: отримання насіння ГМ-рослин, стійких до хімічних засобів їх захисту, хвороб, паразитів, а також із посиленням певних якостей; виробництво харчових добавок, метаболіків, вакцин для тварин, біопестицидів, біодіагностикумів якісних характеристик продуктів, а також виведення нових порід тварин; виробництво добавок до м' ясної продукції, дріжджів, ферментів для пивної, винної і молочної промисловості; біовідновлення ґрунтів.

У харчовій промисловості знайшли широке застосування нанотехноло-гії і наноматеріали, зокрема у виробництві емульгаторів, стабілізаторів, консервантів, нових пакувальних матеріалів, сирів (використання нанодобавок для покращення смакових і поживних якостей), шоколаду (нанесення нано-шару з діоксиду титану для подовження терміну зберігання), олії і фруктових соків (використання наномембран для підвищення ступеня очищення) тощо.

Спектр же суто наукового пошуку в сфері агропродовольчої нано-і біотехнології набагато ширший. Відомі, зокрема, успішні випробування мікроскопічного детектора для виявлення патогенних мікроорганізмів у харчовій продукції, створеного на основі нанотехнологій із використанням природних механізмів розпізнавання певних речовин; наукові розробки генетичних

маркерів пшениці, що дозволяють суттєво підвищити продуктивність рослин; активно ведуться дослідження щодо використання ферментів у виробництві біопалива, передусім із метою розширення переліку вихідної сировини і зниження собівартості пального. Перспективними є й дослідження зі створення посухостійких сортів рослин (що особливо важливо у зв'язку з очікуваними змінами клімату), застосування природних антибактеріальних препаратів (наприклад, присутньої у молоці лактопероксидази, а також ефірних олій рослин) для збереження свіжих фруктів і соків, які нині у промислових умовах обробляються діоксидом хлору чи перекисом водню.

Витрати на проведення наукових досліджень у сфері біотехнологій у світі є досить високими. Найбільші зафіксовані у 2006 р. у США -25101 млн дол. (за ПКС), що становило 75% загального фінансування даного напряму у 19 країнах, у яких проводилося обстеження, а також у Франції (2353 млн дол.) і Канаді (1404 млн дол.) [2]. У цих же країнах найвищим був і загальний рівень бюджетного фінансування науково-дослідної діяльності (у США - 1,06% ВВП, в ЄС - 0,74% ВВП у 2005 р.) [3]. На дослідження у сфері аграрного виробництва і технологій у країнах ЄС спрямовувалося до 3,5% загальних обсягів бюджетного фінансування науково-дослідних робіт (у сфері промислового виробництва - 11%).

Сучасний стан і проблеми розвитку інноваційної діяльності в аграрному секторі України. Прискорений розвиток агробіотехнологій та агрогос-подарювання є об' єктивною світовою тенденцією, яка, хоч і не досить потужно, зачіпає й сферу вітчизняного аграрного виробництва. Інноваційний процес в аграрному секторі української економіки на сучасному етапі має такі характеристики.

1. Суттєва обмеженість упровадження інноваційних технологій, переважання у практиці аграрного господарювання ресурсовитратних схем виробництва.

Так, за інформацією УААН, у 2005 р. лише 2,9% вітчизняних агрофор-мувань застосовували проривні технології світового рівня, а нині кількість таких підприємств не перевищує 15% [4, с. 6; 5].

2. Недостатня розвиненість провідних нині у світі напрямів інноваційної діяльності в аграрному секторі (котрими, як зазначалося, є розробка і впровадження ресурсозберігаючих та екологоохоронних технологій), спрямування інноваційного розвитку вітчизняної агропродовольчої сфери в основному на впровадження нових сортів і гібридів рослин, порід тварин, ветеринарних препаратів у сільському господарстві, бактеріальних заквасок у харчовій промисловості, останнім часом розробки з ресурсозбереження дещо активізувалися, хоча масштаби зазначеного процесу в межах держави є недостатніми. Зок-

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я