Інноваційні трансформації агропродовольчого сектора економіки: світові тенденції та вітчизняні реалії

Для забезпечення розвитку органічного виробництва необхідно законодавчо закріпити механізми його сприянню, до яких передусім відносяться фінансові й організаційні. У сфері фінансової підтримки має бути передбачене надання бюджетних субсидій (дотацій на продукцію, пільгових кредитів) сільськогосподарським виробникам на період конверсії, а також для здійснення сертифікації. Процедура фінансування обов' язково повинна передбачати можливість доступу малих і середніх сільськогосподарських підприємств до бюджетних коштів. Такі форми підтримки відносяться до заходів "жовтого кошика". Разом із тим фінансування наукових досліджень у сфері біологізації агро-продовольчого виробництва, зокрема розробки біопрепаратів сільськогосподарського призначення, відноситься до заходів "зеленого кошика" і, відповідно, не обмежується правилами СОТ. Практика державної фінансової підтримки національного органічного руху широко розповсюджена у розвинених країнах. Так, Євросоюзом у 2007-2009 рр. було заплановане виділення 12 млн євро (у тому числі половину суми - за рахунок бюджету ЄС) на стимулювання розвитку органічного виробництва і ринку у низці своїх країн [16]. У США законодавчо передбачено виділення 22 млн дол. на часткову (75%) компенсацію вартості процедури сертифікації органічної продукції [17].

Підтримку розвитку органічного виробництва в Україні можна також пов' язати із заходами з охорони навколишнього природного середовища ("зелений кошик"), зокрема з тими, що стосуються відновлення і підвищення родючості ґрунтів і будуть опосередковано сприяти розширенню ресурсної бази виробництва органічної продукції.

Серед організаційних заходів сприяння розвитку органічного виробництва і ринку першочерговими є створення національної системи сертифікації органічної продукції та розвиток інформаційної складової вітчизняного ринку органічної продукції. При цьому варто відзначити, що інформаційно-консультаційне обслуговування виробників органічної продукції, маркетингові дослідження і розповсюдження інформації щодо функціонування відповідного ринку також є заходами "зеленого кошика".

Отже, у сфері екологічно орієнтованого сільського господарства завданням держави є розроблення і впровадження відповідної законодавчо-нормативної бази, надання бюджетної підтримки при переході на альтернативні системи господарювання, створення національної мережі сертифікації органічної продукції.

Нульова система передбачає мінімізацію техніко-технологічного впливу на ґрунт під час його обробітку, що підвищує економічну результативність й екологічність процесу вирощування сільськогосподарських культур за рахунок зменшення ролі погодно-кліматичного чинника, суттєвого скорочення витрат палива, добрив, засобів захисту рослин, зниження рівня використання сільгосптехніки, зростання врожайності, оптимізації сівозмін, поліпшення стану довкілля. Першість в освоєнні цієї технології в Україні визнається за корпорацією "Агро-Союз" (Дніпропетровська область), яка таким чином зменшила виробничі витрати в середньому вп'ятеро, парк сільгосптехніки - на 90%, рівень використання паливно-мастильних матеріалів і мінеральних добрив - відповідно на 70% і 30%, час обробітку посівних площ - на 80%, а також вдвічі збільшила урожайність (з 27 до 50 ц з гектара) [18].

Точне землеробство, яке ще іноді називають залежним від місцевих умов сільським господарством, є новою технологією, що дозволяє фермерам адаптуватися до зміни умов вирощування сільгоспкультур, а саме параметрів родючості ґрунтів і кількості бур' янів. Точне землеробство використовує глобальну систему відстеження (GPS) для встановлення місцезнаходження користувача. З допомогою цієї інформації, а також певних сенсорів, установлених на сільськогосподарській техніці, здійснюється моніторинг урожайності і розраховується кількість ресурсів, зокрема добрив чи гербіцидів, необхідних для використання з урахуванням ситуації на конкретному полі. Таке господарювання дає змогу скоротити виробничі витрати за рахунок ефективнішого витрачання матеріально-технічних ресурсів, а також знизити рівень негативного впливу на природу, оскільки дозволяє фермерам застосовувати хімічні засоби лише за наявності реальної в них потреби й в адекватних їй обсягах. Подібні системи землеробства досить успішно застосовуються низкою вітчизняних корпорацій, які об' єднують у своєму складі виробничі підрозділи з усього циклу вирощування і переробки сільськогосподарської продукції.

 

« Содержание


 ...  8


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я