Отже, з огляду на стан справ, який склався у сфері інноваційної діяльності вітчизняного аграрного сектора, можна констатувати відсутність системної основи її розвитку, яка передбачає наявність і взаємну узгодженість пріоритетів, а також поєднання інноваційних і структурних перетворень галузі. Окремі досягнення мають локальний характер і відносяться переважною мірою до селекційної діяльності. Проте і в даній сфері спостерігаються несприятливі тенденції (таблиця). Водночас проривні інноваційні напрями, розвиток яких був задекларований у різних документах [6, 7], не знайшли конкретного практичного втілення.
До основних причин наявності зазначених проблем у сфері розробки і впровадження новацій можна, зокрема, віднести недосконалість фінансово-кредитного регулювання інноваційної діяльності в галузі, обмеженість державних фінансових ресурсів, неузгодженість механізмів бюджетного і позабюджетного фінансування інноваційних розробок, високий рівень монополізації інноваційного ринку. Так, протягом 1996-2005 рр. фінансування наукових досліджень у сільському господарстві зменшилося майже вдесятеро, а виділення коштів на матеріально-технічне забезпечення - у 100 разів [8, с. 13]. Деяке розширення фінансування у 2007-2008 рр. ситуацію суттєво не поліпшило, що в цілому призвело до різкого скорочення кількості фундаментальних новацій. Проблему ускладнює загальний низький рівень розроблених структурними підрозділами НААН інноваційних проектів, який унеможливлює отримання ними бюджетної підтримки [9, с. 5].
Негативно позначається на інноваційній діяльності в аграрному секторі й відсутність можливості реального оцінювання результатів впровадження навіть замовлених, тобто затребуваних ринком, новацій. Через незадовільний стан агрогосподарювання практично неможливо одержати прогнозовану віддачу від інноваційної пропозиції, у тому числі й науково обґрунтованої. Перешкоджає повноцінному розвитку ринку агроінновацій низька купівельна спроможність споживачів такої продукції, неналежна її якість, недостатня вмотивованість аграріїв до впровадження новацій (з огляду на співвідношення обсягів необхідних для цього витрат і отриманого результату та відсутність фінансових стимулів), а також невизначеність щодо перспектив збуту інноваційної продукції. До стримуючих чинників можна також віднести недостатній рівень освіти працівників і слабку доступність інформаційних ресурсів [10].
Закономірним підсумком усього цього стає закріплення за країною та її аграрним сектором статусу аутсайдера у сфері розроблення агробіотехнологій, що може вкрай негативно позначитися на подальших перспективах розвитку галузі. Багаторічні проблеми з формуванням матеріально-технічної бази для здійснення біотехнологічних розробок приведуть до загрози остаточної втрати Україною ринку високотехнологічної біотехнологічної продукції. Відсутність дієвих організаційних форм інноваційної діяльності в аграрному секторі (агропромислових наукових парків, агротехнопарків, агробізнес-інкубаторів, агропромислових територіальних інноваційних центрів тощо) звужує або й зовсім позбавляє можливості впровадження там створюваних вітчизняних новацій. Навіть у більш-менш благополучній сфері насінництва через прискорення проникнення на вітчизняний ринок насіння сортів і гібридів іноземної селекції за одночасного послаблення позицій українських селекціонерів існує загроза переорієнтації рослинництва на використання переважно іноземних сортів і занепаду вітчизняної селекційної діяльності. Зменшення пропозиції завершених ефективних вітчизняних новацій на внутрішньому ринку та розширення використання імпортних розробок загрожує зростанням інноваційної імпортозалеж-ності у сфері агропродовольчого виробництва.
Вплив світових інновацій на розвиток агропродовольчого сектора України. Як досить глибоко інтегрований у світову агропродовольчу систему і разом із тим вельми вразливий щодо її жорсткого транснаціонально орієнтованого впливу, аграрний сектор України у процесі невідворотних інноваційних трансформацій стикається з викликами глобального рівня, здатними негативно позначитися на функціонуванні не лише галузі, але й усієї національної економіки, створити загрозу продовольчій безпеці держави.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11