• У розвинутих країнах, значна частина яких обтяжена сьогодні надмірними обсягами держборгу, відсутні надлишкові фінансові ресурси, які б могли спрямовуватись у країни з ринками, що формуються, при виході з кризи. Репатріація позичкового капіталу з цих ринків триватиме доти, поки не будуть остаточно вирішені проблеми з неякісними активами у фінансових країнах ЄС та США, а також пом'якшення боргового навантаження. Реструктуризація зовнішніх державних та корпоративних боргів українських резидентів може лише послабити, а не повністю вирішити проблему відтоку капіталу, тому у 2010 р. очікується збереження тенденцій до стиснення міжнародного кредиту та переорієнтації фінансових інститутів на внутрішні ринки, що справлятиме негативний вплив на країни (до яких можна віднести й Україну), банківські системи яких функціонували у значній мірі за рахунок зовнішніх джерел фінансування. Відновлення світових фінансових ринків у докризових обсягах можна очікувати не раніше, ніж по завершенні стабілізаційного пе
ріоду 2010-2011 рр. За таких об'єктивних обставин можна прогнозувати, що в 2010-2011 рр. умови залучення фінансових ресурсів ззовні залишатимуться несприятливими.
Грошово-кредитний ринок у короткостроковій перспективі: ключові проблеми і ризики функціонування. Упродовж 2009 р. суттєво впливали на стан грошово-кредитного ринку фіскальні чинники. Зокрема, обсяг коштів Уряду в національній валюті на рахунках у Національному банку України за 2009 р. зменшився на 86,1% або на 6,7 млрд грн - до 1,1 млрд грн [2]. Також, починаючи з II кварталу, для фінансування внутрішніх видатків бюджету Уряд активно використовував кошти зі своїх валютних рахунків, кон-вертуючи їх у гривню, що сприяло збільшенню обсягу монетарної бази. Таким чином була використана значна частина коштів, які Уряд отримав від МВФ у рамках програми "Стенд бай". Використання кредитних коштів МВФ для фінансування поточних видатків бюджету за своєю економічною суттю майже нічим не відрізняється від проведення незабезпеченої та економічно необгрунтованої емісії грошей та не сприяє досягненню рівноваги на грошово-кредитному ринку. Загальний обсяг іноземної валюти, яку Уряд продав Національному банку України у квітні-грудні 2009 р., становить 4,4 млрд дол. США.
Загалом у минулому році вплив динаміки коштів Уряду на обсяги грошової пропозиції виявився більшим, ніж вплив емісійних операцій Національного банку України.
Вагомі ризики для грошово-кредитного ринку заклала бюджетна політика Уряду в 2009 р. (з урахуванням капіталізації НАК "Нафтогаз України" та докапіталізації комерційних банків дефіцит держбюджету перевищив 12% ВВП, дефіцит Пенсійного фонду - майже 22 млрд грн [3]), саме з цієї причини найбільш негативні наслідки може мати спроба вирішити проблеми виконання соціальних зобов' язань Уряду та активізації виробництва за рахунок емісії.
Деструктивна динаміка у банківському секторі, зумовлена наростанням тиску проблемних боргів на капітал банків, також вплинула та розвиток грошово-кредитного ринку.
Друга половина 2008-2009 рр. виявилась найскладнішим періодом для національного банківського сектора за останнє десятиліття: лише за період з 01.10.2008 р. по 01.02.2010 р. загальний відтік коштів фізичних осіб, коштів суб' єктів господарювання та небанківських фінансових установ перевищив 90 млрд грн (25,7%), сальдовані збитки банків України за 2009 р. становили 31,492 млрд грн (з 179 діючих банків 53 одержали сумарний прибуток 3,141 млрд грн, а 126 банків одержали сумарні збитки у розмірі 34,633 млрд грн). Лише за 2009 р. статистично зафіксована проблемна заборгованість зросла у 3,9 раза - до 69,935 млрд грн (хоча, за експертними оцін
ками, реальний обсяг проблемних кредитів є набагато вищим - до 35%, а в окремих банках - 50-70%).
Вагомим дестабілізуючим чинником для функціонування грошово-кредитного ринку було збереження недовіри до національної валюти та банків. Позитивна динаміка депозитів упродовж трьох останніх кварталів минулого року не змогла компенсувати їх падіння в І кварталі, і річні темпи їх приросту залишились від' ємними.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8