Важливим індикатором залишатиметься динаміка РЕОК гривні, зміни якого сигналізують не лише про структурні зрушення в економіці, але й про динаміку умов господарювання вітчизняних виробників на внутрішньому й зовнішньому ринках. У 2010 році динаміку РЕОК гривні визначатимуть як розвиток інфляційних процесів в Україні та країнах-основних торговельних партнерах, так і зміни у курсовому співвідношенні долара США до основних світових валют, а також ринкові коливання курсу гривні до долара США. За умов реалізації прогнозних припущень щодо відносних темпів інфляції та курсових співвідношень передбачуване зниження РЕОК гривні щодо грудня 2009 р. може становити від (-3 %) до (-8 %).
Вразливість валютного ринку зокрема безпосередньо підвищуватиме суттєве зовнішнє боргове навантаження на вітчизняну економіку, включаючи зростання планових платежів за вже чинними кредитними угодами. За оцінками НБУ, у 2010 р. корпоративний сектор та держава формально мають погасити від 30 до 37 млрд дол. (хоча за попередніми даними близько 70% цієї боргової позиції може бути реструктуризовано).
Враховуючи наведене, ймовірний дефіцит іноземної валюти в країні визначатиме динаміку валютного ринку в 2010 р. та чинитиме певний деваль-ваційний тиск на гривню. Для забезпечення стабільності грошово-кредитного ринку України є підстави підтримувати режим гнучкого валютного курсу, який відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку України, та здійснювати планомірні валютні інтервенції для послаблення курсових коливань гривні, враховуючи ліміти використання міжнародних резервів та підтримання їх на безпечному рівні.
Головні виклики 2010 р. для стабільності грошово-кредитного ринку та його валютного сегмента будуть пов' язані з удосконаленням управління дер
Даниленко А.І., Шелудько Н.М.
жавними фінансами. Рівень збалансованості державного бюджету та визначення особливостей його витратної частини, джерел фінансування бюджетних дефіцитів безпосередньо впливатимуть на коливання попиту та пропозиції на валютному ринку України.
За таких обставин система валютного регулювання має зберігати свою стабілізаційну спрямованість. Для поліпшення функціонування валютного ринку України у 2010 р. необхідно:
• розробити і впровадити комплексну систему моніторингу валютних ризиків, удосконалити механізми контролю та протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для попередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов'язаних зі здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті; удосконалити правила роботи учасників ринку та дотримуватись чітких принципів і процедур;
• оптимізувати механізми взаємозв' язку між попитом на національну та іноземну валюту, що має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у реальний сектор економіки; вагомими важелями цього процесу мають виступати інструменти бюджетної політики та стабілізація курсової динаміки гривні;
• забезпечити формування системних чинників стабілізації валютного курсу гривні, відновлення на цій основі довіри до неї та попиту на національну валюту, забезпечення її стійкої бюджетно-фінансової основи.
Реформування банківського сектора: пріоритети і механізми.
У 2009 р. спостерігалося зниження основних показників діяльності банків на фоні нарощування обсягів збитків та зростання ризиків у їх діяльності. Зниження кредитної активності банків було одним із головних факторів зменшення протягом 2009 р. активів банків на 3,8% (у 2008 р. - зростання на 54,5%) - до 890,7 млрд грн. Частка кредитних операцій в активах за станом на 01.01.2010 р. становила 74,6% (на 01.01.2009 р. - 81,4%). З огляду на відтік коштів з банківської системи, зобов' язання банків скоротилися на 5,2% (у 2008 р. зросли на 52,3%) до 764,5 млрд грн [2].
Проблему ліквідності, з якою банки зіткнулися на початку кризи, змінила проблема якості активів та достатності капіталу, і саме вона найбільш відчутно вплине на функціонування банківського сектора у найближчі роки, як в частині підтримання фінансової стабільності банків, так і в частині перспектив активізації кредитування економіки. Тому їх вирішення має базуватися, передусім, на підтримці функціональної спроможності банків як базової інфраструктурної ланки кредитних відносин в економічній системі з метою активізації кредитування економіки, створення можливостей для відновлення інвестиційних потоків та попередження появи економічних дисбалансів і поширення проблеми морального ризику.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8