Проектний аналіз

Виділяють такі показники ефективності проекту:

—   показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

—   показники економічної ефективності, які враховують господарські вигоди і витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

—   показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись одні й ті самі формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно різнитимуться. Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною. Показники комерційної ефективності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл проекту, а й на місяць, квартал, рік.

До найпростіших показників ефективності інвестицій відносяться:

—  капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні витрати);

—   оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньо­річний обсяг товарних запасів);

—   трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники відносяться до числа показників моментного ста­тичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв’язку.

Для оцінки ефективності інвестицій доцільніше використовувати по­казники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності інвестиційних проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники.

До неформальних критеріїв оцінки та вибору інвестиційних проектів відносяться:

—  рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату;

—  рівень здібностей управлінського персоналу до реалізації проекту;

—   рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалізацію проек­ту (транспорт, зв’язок, готельний сервіс).

Для прийняття рішення про реалізуємість проекту також використо­вують наступні критерії:

1.    За оцінкою попередньої здійсненно проекту.

2.    За попередньою оцінкою життєздатності проекту.

3.    За оцінкою життєздатності та фінансової здійсненності проекту.

На підприємствах використовують наступний аналіз попередньої здійснимості проекту з точки зору експертної оцінки, яка прямо пов’яза­на і частково витікає з SWOТ-аналізу.

Використовується наступна схема експертної оцінки варіантів інвес­тиційних рішень:

1.    Визначення чинників, які можуть суттєво вплинути на успішність виконання проекту.

2.    Ранжування даних чинників у порядку зменшення їх пріоритет­ності — від найбільш до найменш впливового. Тобто визначається, який з чинників більше вплине на хід реалізації проекту, а потім, у порядку змен­шення, менше вплине.

3.    Оцінка вагомості (рангу) кожного з визначених, перерахованих чинників. Виходячи зі схеми, яка представлена у таблиці 8.1, сума рангів всіх чинників (показник вагомості) повинна дорівнювати одиниці.

4.    Оцінка проекту по кожному з чинників (критерію) оцінки. Тут максимальний бал по будь-якому з чинників проекту дорівнює 100, мінімальний — 0. Наприклад, якщо експерти визнають, що попит на про­дукцію проекту буде необмеженим, то значення такого чинника як «по­пит на продукцію проекту» дорівнюватиме 100.

5.    Визначення експертної оцінки.

Експертна оцінка впливу кожного з чинників отримується шляхом множення ваги кожного чинника (показника вагомості) на оцінку даного чинника (номер проекту чи варіанта проекту). Інтегральна експертна оцін­ка пріоритетності варіантів проекту визначається шляхом додавання виз­начених експертних оцінок по кожній характеристиці, чиннику.

 

« Содержание


 ...  70  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я