Товарне виробництво — це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для обміну на інші продукти. В цих умовах продукт праці виступає товаром. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через ринкові відносини.
Загальною умовою виникнення, розвитку і функціонування товарного виробництва є суспільний поділ праці. На його основі виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами — результатами їхньої праці.
Безпосередньою причиною виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників. Вона неподільно пов’язана з розвитком приватної власності на засоби виробництва та економічною й юридичною свободою виробника.
Економічна відособленість товаровиробників — це таке становище, за якого вони самостійно вирішують питання господарської діяльності: що виробляти, якими засобами, які ресурси використовувати тощо. Вона передбачає самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, її відчуження і використання відповідно до власних інтересів.
Якщо спеціалізація виробників зумовлює відносини між ними у формі обміну продуктами (результатами) своєї праці, то економічна відособленість “робить” цей обмін еквівалентним.
Як конкретно-історичний тип організації суспільного виробництва, товарне господарство характеризується постійним розвитком. Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу — бартерне господарство, вищу — грошове господарство. В бартерному будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший без використання грошей (Т1—Т2). У грошовому існує особливий товар — гроші, на який можна обміняти будь-який інший товар, а останній — на гроші (Т1— Г— Т2). У господарстві, заснованому на грошовому обміні, суспільні витрати нижчі, ніж там, де обмін здійснюється за допомогою бартеру.
Таким чином, товарне виробництво — це така форма економічного розвитку, за якої продукти виробляються не для задоволення власних потреб виробників, а з метою обміну на інші продукти. Матеріальною організаційно-економічною основою товарного виробництва є суспільний поділ праці, спеціалізація виробників.
Суспільно-економічною причиною такого виробництва виступає економічна відокремленість (відособленість) виробника.
Специфіка товарного виробництва, насамперед, пов’язана з існуванням різних його типів. Товарне виробництво поділяється на просте і розвинуте (підприємницьке). Просте ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва, невелике за своїм обсягом, характеризується безпосереднім і добровільним об’єднанням виробника з засобами виробництва, відсутністю купівлі-продажу робочої сили як товару. У товарній формі виступають лише речові фактори виробництва та готова продукція.
Таким чином, основними рисами простого товарного виробництва є:
• Дрібна приватна власність на засоби виробництва.
• Особиста праця товаровиробника.
• Метою виробництва виступає власне споживання (задоволення власних потреб).
• Товар використовується не лише для споживання, а й для нагромадження.
Основними рисами розвинутого, підприємницького товарного виробництва є:
• Приватна власність на засоби виробництва.
• Наймана праця увеликих обсягах.
• Метою виробництва виступає не лише задоволення власних потреб, а й отримання прибутку.
Спільними рисами простого і підприємницького товарного виробництва є: приватна власність на засоби виробництва; спеціалізація виробників; виробництво продукту в формі товару.
» следующая страница »
1 ... 22 23 24 25 26 2728 29 30 31 32 ... 220