Політична економія

Зазначені дані стосуються періоду так званої “холодної війни”, з якою із крахом соціалістичної системи покінчено. Од­нак вони яскраво свідчать про позитивні наслідки роззброєн­ня, яке тією чи іншою мірою розпочато у зв’язку з припинен­ням воєнного протистояння двох світових систем — соціалі­стичної та капіталістичної.

27.  4. Екологічна криза та форми її вияву

Екологічна криза, яка розпочалася у середині 70-х років XX ст., означає різке загострення суперечностей між люди­ною і природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівнова­ги у природі внаслідок панування приватної та колективної форми капіталістичної власності, істотного деформування соціально-економічної системи в країнах колишнього СРСР та Східної Європи, а також господарської діяльності людей в умовах сучасної НТР, ірраціональних процесів народонасе­лення тощо.

Найважливішими ознаками цієї кризи є глобальні зміни клімату й виникнення “парникового ефекту”, знищення озон­ного шару планети, почастішання природних катаклізмів (по­веней, ураганів, землетрусів тощо, через які в останню чверть століття загинуло понад 3 млн людей), масове знищення тро­пічних лісів і збільшення площі пустель, збільшення кількості радіоактивних відходів, надмірна концентрація шкідливих відходів у світовому океані тощо.

У літературі різного характеру, у тому числі щодо охорони навколишнього середовища (довкілля) наводиться багато кількісних та якісних показників, які оцінюють глибину й на­слідки екологічної кризи. Наведемо лише декілька:

“Парниковий ефект” за рахунок викидів в атмосферу окису вуглецю з одного лише Єгипту вижене 18 — 20 млн чол., оскільки р. Ніл вийде з берегів і затопить найродючіші землі країни;

Виробництво людством енергії в кількості, що становить лише 1 % від тієї, що одержує Земля від Сонця, призведе до

збільшення середньої температури біосфери приблизно на 1 %. Таке потепління призведе до глобальних катастрофічних наслідків як для клімату землі, так і для всього тваринного й рослинного світу.

За підрахунками, у разі збереження існуючого темпу при­росту додаткової енергії допустима теплова межа буде досяг­нута в середині XXI ст.

Нині Світовий океан перетворився на гігантський відстійник багатьох відходів сучасної цивілізації. Величезні площі океанічної поверхні вкриті плаваючим сміттям та на­фтопродуктами, які потрапляють сюди при очищенні резерву­арів унаслідок аварій танкерів і витоків при розвідуванні та екс - плуатації морських нафтопромислів. Нафтова плівка вкриває вже п’яту частину поверхні Світового океану. Крім того, в нього щорічно скидають 5 тис. т ртуті, 50 тис. т ДДТ та інші шкідливі сполуки. Усе це знищує біологічні ресурси океану, порушує водно-повітряний обмін планети та глобальну кліматичну стабільність.

В Україні у 1986 — 1991 рр. усіма джерелами забруднення було викинуто в атмосферу більше 100 млн т шкідливих речовин. Май­же 20 % міського населення України проживає в зонах, де гра­нично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі пе­ревищено у 15 разів.

Лише за 1 рік у річки й водойми України скидається близь­ко 3,5 млрд м3 забруднених стічних вод, що становить майже 10% потенційних місцевих ресурсів поверхневих і підземних вод у маловодні роки.

Каскад із шести штучних водосховищ на Дніпрі, побудова­них у 50 — 70-х роках XX ст., призвів до величезних негативних наслідків. Затоплено і вилучено із сільськогосподарської сфе­ри понад 500 тис. га родючих земель.

За останні десятиріччя XX ст. шкода від забруднення по­вітря тепловими електростанціями (ТЕС) у 10 разів перевищує шкоду від аварії на Чорнобильській АЕС.

Площа сільськогосподарських угідь у світі щорічно змен­шується на 6 млн га (із 1450 млн га) через розвиток урбанізації, промислової та транспортної забудови.

 

« Содержание


 ...  203  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я