Політична економія

—           формування у населення планети енергозбережного світогляду тощо.

27.  6. Проблеми економічної відсталості окремих країн

Економічна відсталість окремих, особливо слаборозвину­тих, країн є своєрідною глобальною проблемою. Її появу по­в’язують з існуванням так званої колоніальної системи імпе­ріалізму, коли всі країни світу були поділені на дві групи:

Держави-метрополії ( Велика Британія, Франція, Іспанія, Царська Росія, Японія та ін.), які володіли колоніями в Африці, Австралії, Південно-Східній Азії та ін.

Країни-колонії. Вважають, що саме слаборозвинуті країни (так званий “третій світ”) з’явились унаслідок отримання неза­лежності колишніми колоніальними територіями в процесі краху колоніальної системи імперіалізму.

До економічно відсталих країн належать 109 країн, серед них — 67 із середнім доходом (ВНП) на душу населення при­близно в 10 разів нижчим, ніж у розвинутих 23 країнах, та 42 країни — із низьким доходом (в 60 разів нижчим, ніж у розви­нутих).

Суть проблеми — у зростаючому розриві в доходах між бага­тими й бідними націями. Наприклад, у другій половині XX ст. абсолютна різниця у доході на душу населення між найбагатши- ми 20 % і найбіднішими 20 % населення світу збільшилася від 1854 дол. у 1960 р. до 15149 у 1989 р.

Щоденний доход понад 1 млрд чол., що проживає саме в цих країнах (20 % населення планети) не перевищує 1 дол. на день.

Серед причин відсталості окремих країн виділяють:

—      відсутність в окремих країнах родовищ корисних копа­лин, нестача орних земель та енергетичних ресурсів, теплий і во­логий клімат у багатьох з них є збудниками поширених хвороб серед людей, тварин і рослин, а бур’яни й комахи-шкідники є лихом для сільського господарства. Одночасно в окремих краї­нах, багатих на промислові родовища бокситів, олова, міді, воль­фраму, нітратів, нафти та ін., спостерігається неефективне їх ви­користання;

—перенаселення, широке поширення безробіття й недови- користання ресурсів, низька продуктивність праці;

—       нестача капітальних благ — виробничих будівель і спо­руд, машин, устаткування, державних об’єктів інфраструктури через мізерні заощадження, а то й відсутність їх, “втечу” капіталів за кордон, брак інвесторів та відсутність стимулів до інвестуван­ня, низький рівень технічного прогресу;

—       соціально-культурні та інституційні чинники: патріар­хальне мислення людей, їхня психологія, поведінка та спілку­вання між собою; племінні та етнічні відмінності, міжплемінна ворожнеча, наявність кастової системи, релігійні звичаї та обря­ди, корупція, хабарництво, слабкість державного управління, недосконалість земельних реформ тощо;

—       загострення боргової кризи економічно відсталих країн. За останні два десятиліття зовнішній борг економічно відсталих країн (тобто їх заборгованість іноземним урядам, фірмам, при­ватним особам та фінансовим інституціям) зріс у 13 разів — із 100 млрд дол. в 1970 р. до, приблизно, 1350 млрд дол. у 1990 р.

Таким чином, країни “третього світу” потерпають від:

—        нееквівалентного обміну власних сировинних про­дуктів на готові вироби розвинутих країн;

—       диктату гігантських ТНК, які зосередили у своїх руках контроль за природними багатствами країн “третього світу”;

—        зростання боргів слаборозвинутих країн розвинутим країнам та міжнародним фінансово-кредитним організаціям;

—       зав’язування політики жорсткої економії з боку міжна­родних економічних організацій, що веде до скорочення внут­рішнього споживання найбідніших верств населення;

—       тягаря гонки озброєнь, що лежить на цих країнах. У них проживає 80 % населення планети, їх частка у світовому виробництві — 20 %, однак військові витрати цих країн дося­гають 25 % витрат усього світу;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 200 201 202 203 204 205206 207 208 209 210  ... 220