Політична економія

Тема 27 Економічні аспекти глобальних проблем

27.1.   Суть та причини виникнення глобальних проблем.

27.2.   Основні глобальні проблеми та їх класифікація.

27.3.  Роззброєння та його роль у розв ’язанні глобальних проблем.

27.4.  Екологічна криза та форми її вияву.

27.5.  Енергетичні глобальні проблеми.

27.6.  Проблеми економічної відсталості окремих країн.

27.7.   Основні шляхи розв’язання глобальних проблем.

27.1.     Суть та причини виникнення глобальних проблем

У сучасний період у світовому господарстві на перший план висуваються так звані глобальні проблеми. Слово “global” означає загальний, всеосяжний. Глобальні проблеми є складовою ширшого поняття “глобалістика”, яка сьогодні дедалі частіше зустрічається в різних галузях знань та в прак­тиці господарювання.

Про це свідчать протести “антиглобалістів”, які супровод­жують ті чи інші міжнародні саміти, конференції, форуми, при­свячені злободенним питанням міжнародного співжиття.

Глобальні проблеми стосуються не якоїсь однієї країни чи групи країн, а планети в цілому. Глобалістика вивчає найза- гальніші планетарні проблеми сучасного й майбутнього розвит­ку людської цивілізації. Проблема вважається глобальною, якщо вона відповідає таким критеріям:

—       має загальносвітовий характер;

—                 нерозв’язання її спричиняє загрозу всьому людству;

—       вона потребує невідкладних скоординованих дій світо­вого співтовариства.

Отже, глобальні проблеми — це зв’язки і відносини між дер­жавами й соціальними системами, суспільством у загально- планетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані лише за їх взаємодії.

Кожна з глобальних проблем є об’єктивною за своїм характе­ром і має свою причину виникнення. Процеси інтернаціоналі­зації господарського життя, науки, культури й політики визна­чають зростання взаємозв’язку окремих ланок світового госпо­дарства, взаємозалежності держав і тим самим становлять основу для можливості глобалізації окремих проблем людської цивілі­зації. За наявності суперечності між світовим економічним роз­витком і соціальним прогресом людства виникають об’єктивні умови для перетворення можливості глобалізації на її реальність.

Що ж є причиною виникнення глобальних проблем? Є різні погляди щодо цього. Більшість західних ідеологів причиною 370

виникнення глобальних проблем вважають перенаселення пла­нети, сучасну НТР, зростання промислового виробництва.

Ряд науковців основними причинами, наприклад, воєнних конфліктів, мілітаризації економіки, що загрожує людству ядер­ною війною, вважають природно-історичні умови розвитку лю­дини, її психологію, природне прагнення до насильства. При­чину ж екологічної кризи й можливої економічної катастрофи вбачають у притаманному людині інстинкті до руйнування.

Такі тлумачення не мають наукового обґрунтування: вони, по-перше, ігнорують соціальну сутність людини, відбивають однобічний підхід до неї лише як до біологічної істоти, в той час, як людина є істотою біосоціальною. По-друге, пояснюю­чи загострення глобальних проблем (зокрема, екологічних) лише розгортанням НТР, зростанням промислового виробниц­тва, вони беруть до уваги тільки технологічну сторону пробле­ми, ігнорують її соціальну, суспільну сторону. Останнє пояс­нення причин глобальних проблем пов’язує їх лише з однією зі сторін суспільного виробництва — продуктивними силами і не беруть до уваги іншу сторону — виробничі відносини.

Щоб мати науковий погляд на причини глобальних про­блем, слід чітко усвідомлювати, що кожна з них виникає не сама по собі, не внаслідок якихось випадкових обставин і, що найголовніше, — не поза виробничою діяльністю людей, а в її процесі. Тому доцільно мати на увазі, що глобальні проблеми є породженням комплексу об’єктивних причин, зумовлених, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, геогра­фічним положенням, рівнем прогресу техніки, природно- кліматичними умовами, тобто чинниками загальними, неза­лежними від форми соціально-економічного ладу країни. З іншого боку, глобальні проблеми породжуються специфічною суспільною формою, тобто особливістю економічних відносин: відносин власності; відносин власне виробництва; відносин розподілу та відносин обміну й споживання.

 

« Содержание


 ...  200  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я