Політична економія

Відповідно до статуту ООН Економічна й Соціальна рада виконує такі функції:

—       є центральним форумом для обговорення міжнарод­них економічних, науково-технічних та соціальних проблем глобального й міжгалузевого характеру та розробки напрямів їх розв’язання;

—       забезпечує координацію діяльності ООН з економіч­них та науково-технічних питань;

—        координує діяльність спеціалізованих економічних організацій ООН (наприклад, таких, як МОСК — міжнародна організація зі страхування кредитів, МТП — міжнародна тор­гова палата, МАГАТЕ — міжнародне агентство з атомної енергії тощо).

Безпосередньо валютно-фінансових міжнародних відносин стосується діяльність таких організацій, як Міжнародний ва­лютний фонд (МВФ), Світовий банк, Європейський банк ре­конструкції та розвитку (ЄБРР) та інші.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — спеціалізована ус­танова ООН, створена на міжнародній валютно-фінансовій конференції у 1944 р. Почала функціонувати 3 березня 1947 р. Нині членами фонду є понад 170 держав, у тому числі Україна з 1993 р. Для кожної країни — члена МВФ визначається квота, що відбиває її місце в економіці.

Офіційною метою фонду є сприяння розвитку міжнарод­ного валютно-фінансового співробітництва шляхом встанов­лення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх дот­римання, багатосторонньої системи платежів та ліквідації ва­лютних обмежень; надання країнам-членам валютних коштів для фінансування дефіцитів платіжних балансів.

МВФ розроблені основні принципи, яких мають дотриму­ватися країни-члени щодо курсової політики:

—      країна-член мусить уникати маніпулювання валютни­ми курсами з метою одержання конкурентних переваг і вирів­нювання свого платіжного балансу;

—      країні-члену слід вдаватися до валютної інтервенції для запобігання значним нетривалим коливанням своєї валюти;

—       під час проведення інтервенції необхідно враховувати інтереси інших країн-членів;

—       МВФ фінансує такі види програм;

—       програма трансформації економіки, переходу її на рин­кові відносини;

—       програма “стенд-бай” — короткострокові фінансуван­ня для досягнення макроекономічної стабілізації;

—       програми розширення фінансування на структурні пе­ребудови.

Країни — члени МВФ повинні передавати МВФ інформа­цію про офіційні золоті запаси та валютні резерви, стан еконо- 364

міки, платіжного балансу, грошового обігу, закордонних інве­стицій та інше. Членство країни в МВФ є обов’язковою умо­вою для її вступу до Міжнародного банку реконструкції й роз­витку та для одержання кредитів Міжнародної організації роз­витку.

Світовий банк був заснований у липні 1944 р. під час ва­лютно-фінансової конференції ООН у м. Бреттон-Вудсі і роз­почав свою діяльність 25 червня 1946 р. Організації Світового банку: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — основна (материнська) установа, Міжнародна асоціація розвит­ку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багато­стороннє агентство з гарантій капіталовкладень (БАГК) — дочірні організації.

Мета Світового банку — сприяння економічному розвитку. Він надає позики країнам “третього світу”, фінансує капітало­вкладення, що сприяють економічному розвитку, а це—дороги, електростанції, школи і зрошувальні системи, а також такі види діяльності, як сільськогосподарські послуги, навчання вчителів і програми, спрямовані на поліпшення харчування дітей і вагіт­них жінок. Світовий банк надає також технічну допомогу й ек­спертні поради, щоб допомогти урядам зробити конкретні га­лузі економіки продуктивнішими і такими, що відповідають зав­данням національного розвитку.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 191 192 193 194 195 196197 198 199 200 201  ... 220