Політична економія

Торговельний баланс, баланс послуг та некомерційних пла­тежів складають поточний платіжний баланс.

Баланс руху капіталів і кредитів — приплив іноземних інве­стицій і позик до країни й надання їх (інвестицій і позик) іншим країнам. Цей баланс має особливе значення, оскільки вивіз капіталу, міжнародна інвестиційна діяльність є однією з основних і найважливіших форм міжнародних економічних відносин.

Крім того є стаття платіжного балансу — це “помилки й про- пущення”, яка інколи досягає значних величин.

Баланси міжнародних розрахунків займають важливе місце в системі агрегованих (макроекономічних) показників.

При визначенні ВВП, національного доходу враховують чисте сальдо міжнародних вимог і зобов’язань країни. У пла­тіжному балансі відображаються глибинні процеси, що відбу­ваються як в економіці даної країни, так і у світовій. На його стан впливає низка чинників:

—              нерівномірність розвитку окремих країн, регіонів, підси­стеми світового господарства;

—  структурні кризи;

—  зміни в умовах міжнародної торгівлі;

—  валютні кризи та коливання валютних курсів;

—  розширення масштабів руху капіталів;

—              зростання закордонних державних витрат, у тому числі і на військові цілі.

Складною проблемою платіжних балансів є їх дефіцит (від’ємне сальдо) за поточними операціями в багатьох країнах світу з різних підсистем світового господарства. Особливо гос­трою ця проблема є для більшості країн, що розвиваються, та країн із перехідною економікою. Для ліквідації незбалансованості пла­тіжного балансу вживають певних заходів.

Традиційно для погашення дефіциту платіжного балансу використовують іноземні кредити й ввезення капіталу.

Методом урівноваження платіжного балансу є також вико­ристання офіційних золотовалютних резервів країни, якщо вона їх має в достатній кількості. Надзвичайним джерелом по­гашення негативного сальдо платіжного балансу може бути в окремих випадках зовнішня допомога у формі субсидій, пільго­вих кредитів тощо.

Однак стратегічно для ліквідації дефіцитного платіжного балансу країна повинна вжити всіх необхідних заходів, спря­мованих на стабільний, збалансований, урівноважений розви­ток національної економіки. Це досягається шляхом розвитку імпортно-замінних виробництв, стимулювання експорту, а го­ловне — загального зростання національної економіки на кон­курентній пропорційній основі.

У цілому ж для врівноваження пасивного платіжного балан­су уряд може використовувати кілька методів, однак два з них є основними. По-перше, для усунення від’ємного сальдо платі­жного балансу уряд може здійснювати адміністративні заходи — регламентувати імпорт, використовувати мито, квоти, ліцензії, обмеження переказів, втечу капіталів тощо. По-друге, важли­вим методом врівноваження платіжного балансу є зміна об­мінного курсу національної валюти.

26.  6. Міжнародні валютно-фінансові організації

Для забезпечення розвитку міжнародних економічних відносин, і насамперед, міжнародних грошово-валютних відно­син, створюються міжнародні економічні організації, в тому числі валютно-фінансові. За кількістю країн, що беруть у них участь, їх можна поділити на:

—      світові;

—      регіональні або багатосторонні;

—      двосторонні.

У сучасній системі міжнародних організацій чільне місце посідає Організація Об’єднаних Націй — ООН. Власне з її ініціативи було створено цілий ряд міжнародних економіч­них організацій, які набули статусу світових. Провідна роль у системі економічних організацій належить Економічній і Соціальній раді, яка є одним із головних органів ООН.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 190 191 192 193 194 195196 197 198 199 200  ... 220