Політична економія

Розвиток суперечностей — джерело прогресу. Гегель нази­вав суперечність основою будь-якого розвитку, саморуху. І справді, існувати — означає перебувати в русі. З цього погляду рух — це суперечність, єдність суперечностей.

Суперечність (в тому числі економічна) — це джерело само­руху і процес взаємодії протилежних сторін і тенденцій у пред­метах, явищах і процесах, форма зв’язків між цими сторонами.

Рушійними силами економічного розвитку є, насамперед, суперечності економічної системи. З самого початку існуван­ня людства такою є суперечність між досягнутим рівнем вироб­ництва і зростаючими потребами людей, їхнім прагненням по­кращити свій життєвий рівень.

Згодом такими стають суперечності між різними сферами суспільного відтворення (виробництвом і розподілом, обміном і споживанням та ін.), між різними підсистемами (продуктив­ними силами і відносинами власності, техніко-економічними і виробничими відносинами та ін.), між окремими елементами підсистем (наприклад, між основною продуктивною силою і рівнем розвитку техніки).

Найважливішою силою економічного прогресу в межах сус­пільного способу виробництва є суперечність між продуктивни­

ми силами та виробничими відносинами, або відносинами еко­номічної власності. Найдинамічніші елементи продуктивних сил у сучасних умовах — це робоча сила, наука, засоби вироб­ництва.

Тому в процесі свого розвитку вони першими вступають у суперечність, конфлікт з відносинами власності.

У цілому економічні суперечності виступають як супереч­ності між економічними інтересами: державними (суспільни­ми) і колективними (груповими); державними (суспільними) й індивідуальними (особистими); колективними (груповими) й індивідуальними (особистими); між інтересами різних підприємств й організацій; між інтересами окремих осіб. Ок­ремо виділяють суперечність інтересів власників капіталу (ро­ботодавців) і власників робочої сили (людей найманої праці).

У цілому інтереси останніх не збігаються: якщо інтерес влас­ника (роботодавця) зводиться до одержання прибутку, то інте­рес людини найманої праці — до одержання заробітної плати. Перші часто задовольняють свої інтереси за рахунок інтересу других: зростаючі прибутки одержують за рахунок зниження заробітної плати.

Економічний прогрес у цілому зумовлюється виникненням і розвитком системи економічних суперечностей, у тому числі між окремими її підсистемами і всередині цих підсистем, між окремими сферами суспільного відтворення (виробництвом і споживанням, виробництвом і розподілом та ін.). Розвиток су­перечностей відбувається, як правило, завдяки дії більш актив­ної революційної сторони (у межах суспільного способу вироб­ництва такою стороною є продуктивні сили; при взаємодії ре­чових і особистих чинників виробництва — особисті чинники тощо).

 

« Содержание


 ...  13  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я