Основи аудиту

5.  Прикладами іншої інформації є звіт управлінського персоналу (або ради директорів) про діяльність суб’єкта господарювання, фінансові ре­зультати або основні факти, дані про зайнятість, заплановані капітальні витрати, фінансові коефіцієнти, імена посадових осіб і директорів, а та­кож вибіркові квартальні дані.

6.  За певних обставин аудитор має передбачені законом або контрак­том зобов’язання з надання висновку окремо щодо іншої інформації. За інших обставин аудитор не має такого зобов’язання. Проте аудитор пови­нен розглянути іншу інформацію, складаючи висновок про фінансові звіти, позаяк достовірність перевірених фінансових звітів може бути по­ставлена під сумнів суперечностями, які можуть бути між перевіреними фінансовими звітами та іншою інформацією.

7.  Деякі юрисдикції вимагають від аудитора виконання особливих процедур щодо іншої інформації, наприклад, необхідних додаткових да­них і проміжної фінансової інформації. Якщо подібної інформації немає або вона має недоліки, аудиторові, можливо, доведеться зазначити це в аудиторському висновку.

8.  Якщо аудитор має зобов’язання надати висновок конкретно щодо іншої інформації, то його обов’язки визначаються характером завдання, національним законодавством та професійними стандартами. Якщо ауди­тор має обов’язки стосовно огляду іншої інформації, йому треба дотриму­ватися рекомендації щодо завдань з огляду у відповідних МСА.

Доступ до іншої інформації

9.  Щоб аудитор міг розглянути іншу інформацію, включену в річний звіт, потрібен своєчасний доступ до такої інформації. Тому аудитор пови­нен домовитися із суб’єктом господарювання про одержання такої інфор­мації до дати аудиторського висновку. За певних обставин не вся інша інформація може бути наявною до такої дати. У такому разі аудитор має дотримуватися рекомендацій, викладених у параграфах 20-23.

Розгляд іншої інформації

10.   Мета та обсяг аудиту фінансових звітів формулюються на основі умови обмеження відповідальності аудитора інформацією, зазначеною в аудиторському висновку. Відповідно, аудитор не несе окремої відпові­дальності за викладення іншої інформації належним чином.

Суттєві суперечності

11.  Якщо під час ознайомлення з іншою інформацією аудитор вияв­ляє суттєву суперечність, йому слід визначити, чи треба вносити поправ­ки до перевірених фінансових звітів або до іншої інформації.

12.  Якщо треба внести поправки до перевірених фінансових звітів, але суб’єкт господарювання відмовляється це зробити, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку.

13.  Якщо треба внести поправки до іншої інформації, але суб’єкт го­сподарювання відмовляється це зробити, аудитор повинен розглянути включення до аудиторського висновку пояснювального параграфа, який описує суттєві суперечності, або здійснити інші заходи. Вжиті заходи (на­приклад, попадання аудиторського висновку або відмова від завдання) залежатимуть від конкретних обставин, а також від характеру та значу­щості суперечності. Аудитор повинен також розглянути можливість одер­жання юридичної консультації щодо подальших дій.

Суттєве викривлення факту

14.  Знайомлячись з іншою інформацією з метою виявлення суттєвих су­перечностей, аудитор може знайти безперечне суттєве викривлення факту.

15.  У цьому МСА «суттєве викривлення факту» в іншій інформації наявне при неправильному поданні або викладенні такої інформації, не пов’язаної з питаннями у перевірених фінансових звітах.

16.  Якщо аудитор виявить, що інша інформація містить суттєве вик­ривлення факту, йому слід обговорити це питання з управлінським пер­соналом суб’єкта господарювання. Обговорюючи це питання з управлін­ським персоналом, аудитор може не мати можливості оцінити достовірність іншої інформації та відповіді управлінського персоналу на запити ауди­тора; у такому випадку він повинен розглянути, чи є обґрунтовані розбіж­ності в судженні або думці.

 

« Содержание


 ...  225  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я