Основи аудиту

Запити

30.   Запит — це процес звернення за інформацією, як фінансовою, так і нефінансовою, до обізнаних осіб суб’єкта господарювання або поза його межами. Запит — це аудиторська процедура, яка широко застосовується в ході аудиторської перевірки та часто доповнює виконання інших ауди­торських процедур. Запити можуть бути різного роду: від офіційних пись­мових запитів до неофіційних усних запитів. Оцінювання відповідей на запити є невід’ємною частиною процесу запиту.

31.   Відповіді на запити можуть надати аудиторові інформацію, якою він раніше не володів, або яка підтверджує аудиторські докази. В інших випадках відповіді можуть надати інформацію, яка суттєво відрізняється від іншої інформації, яку отримав аудитор, наприклад, інформацію сто­совно можливостей управлінського персоналу уникати процедур контро­лю. У деяких випадках відповіді на запити є основою для зміни чи вико­нання додаткових аудиторських процедур аудитором.

32.   Аудитор виконує аудиторські процедури додатково до викорис- тення запитів для отримання достатніх та відповідних аудиторських до­казів. Запит сам по собі, як правило, не надає достатні аудиторські докази для виявлення суттєвого викривлення на рівні тверджень. Крім того, за­пит сам по собі не є достатнім для перевірки операційної ефективності процедур контролю.

Передмова

33.   Хоча підтвердження доказів, отриманих шляхом запитів, часто є особливо важливим, у випадку запитів щодо наміру управлінського пер­соналу інформація, наявна для підтвердження наміру управлінського пер­соналу, може бути обмеженою. У таких випадках розуміння історії вико­нання управлінським персоналом оголошених намірів щодо активів та забав’язань, причин, наведених управлінським персоналом стосовно ви­бору конкретного плану дій, та спроможності управлінського персоналу дотримуватися конкретного плану дій можуть надати відповідну інфор­мацію про наміри управлінського персоналу.

34.   Стосовно деяких питань аудитор отримує письмове пояснення управлінського персоналу для підтвердження відповідей на усні запити. Наприклад, аудитор, як правило, отримує письмові пояснення управлі­нського персоналу щодо суттєвих питань, коли не можна обгрунтовано очікувати, що існуватимуть інші достатні та відповідні аудиторські дока­

зи,  або коли якість інших аудиторських доказів низька. Подальші реко­мендації щодо письмових пояснень див. у МСА 580 «Пояснення управ­лінського персоналу».

Підтвердження

35.   Підтвердження, які є особливим типом запитів, — це процес отри­мання інформації щодо пояснень управлінського персоналу чи існуючих умов безпосередньо від третіх сторін. Наприклад, аудитор може шукати прямого підтвердження дебіторської заборгованості шляхом контакту з дебіторами. Підтвердження часто застосовуються щодо залишків на рахунку та їх компо­нентів, але їх не слід обмежувати лише такими статтями. Наприклад, аудитор може просити підтвердити умови угод або операції, які суб’єкт господарю­вання має з третіми сторонами; прохання про підтвердження сформульовано так, аби спитати, чи були внесені зміни до угод, та якщо так, то які саме. Підтвердження також використовуються для отримання аудиторських до­казів щодо відсутності певних умов, наприклад, відсутність «побічних угод», які можуть вплинути не визнання доходу. Подальші рекомендації щодо підтверджень див. у МСА 505 «Зовнішні підтвердження».

Перерахування

36.   Перерахування полягає в перевірці арифметичної точності доку­ментів чи записів. Перерахування можна виконувати із застосуванням інформаційних технологій, наприклад, шляхом отримання електронного файлу від суб’єкта господарювання та застосування КМА для перевірки точності сум у файлі.

Повторне виконання

 

« Содержание


 ...  223  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я