Операційний менеджмент

9

План формування персоналу з повним робочим днем.

 

Число

працівників

Час початку роботи, год.

Перерва

Завершення роботи

Кількість

працівників

Час на обід, год.

Кількість

працівників

Час завершення роботи, год.

29

9

14

11-12

15

17

 

 

15

12-13

5

18

 

 

 

 

9

19

План формування персоналу з неповним робочим днем.

 

Кількість

працівників

Початок роботи, год.

Кількість

працівників

Завершення роботи, год.

11

11

9

15

15

12

22

16

5

14

 

 

 

12.4.  Оперативно-виробниче планування дискретного виробництва

Дискретне виробництво характеризується перервністю виробничого процесу на всьому терміні його виконання. В цьо­му виробництві спостерігаються перерви в роботі окремих ро­бочих місць, дільниць, цехів і окремих процесів. Перерви уск­ладнюють рух матеріального попиту від входу системи до ви­ходу, що виражається в збільшенні тривалості виробничого циклу, збільшенні запасів усіх видів, збільшенні собівартості... Таке виробництво вимагає постійної уваги, і один з інстру­ментів, який забезпечує її ефективність — це система оператив­но-виробничого планування (ОВП). Під системою ОВП розу­міють методику і техніку планової роботи, що визначається ступенем централізації планової роботи, вибором планово-об­лікової одиниці, диференціацією планових нормативів, скла­дом і точністю календарно-планових нормативів, а також скла­дом, порядком оформлення і руху планово-облікової докумен­тації. При організації руху матеріального потоку в процесі планування можна виділити два підходи:

—   системи планування, рух матеріального потоку в яких базується на принципі виштовхування напівфабрикату на всьо­му шляху виготовлення виробу;

—   системи планування, що базуються на принципі витягу­вання готового напівфабрикату з попередньої операції на на­ступну на всьому шляху виготовлення виробу.

Структура виштовхуючої системи планування на рівні місцевого планування показана на рис. 12.3.

Рис. 12.3. Вид виштовхуючої системи планування

У цій системі процесом планування охоплено кожен цех. Цех отримує конкретні місячні завдання і звітує про їх вико­нання перед центральними органами планування заводоуправ­ління. Готову продукцію цех передає на міжцеховий склад. При такому плануванні цех і центральні органи планування цікав­лять тільки терміни і обсяги виконання завдань. Кожен окре­мий цех при цьому існує ніби ізольовано. Його не цікавить, що буде з продукцією, яку він направляє на приймальний склад, чи є там залишки продукції з минулого місяця, чи він порожній. Ясно, що у разі наявності залишків в системі виникає перена- копичення. З іншого боку, у разі затримки виконання плано­вих заділів можуть виникати перерви. В колишньому СРСР цей вид планування був єдиним.

Структура витягуючої системи планування подана на рис. 12.4.

Рис. 12.4. Вид витягуючої системи планування Системи планування цього виду передбачають розрахунок і створення на його основі величин оборотних заділів на всіх робочих місцях. Значення цих заділів визначаються середньою потребою в конкретних виробах, виготовлюваних даним підприємством на короткий термін — від місяця до трьох. Про­цесами виготовлення виробів керує центральний плановий орган, який формує графік складання кінцевих виробів і спус­кає його на головний складальний конвеєр. Головний складаль­ний конвеєр відбирає необхідні напівфабрикати у відповідності з графіком складання з найближчих проміжних складів. Ви­брані з цих складів напівфабрикати поповнюються цехами-по- стачальниками напівфабрикатів. У свою чергу, для поповнен­ня вибраного вони забирають напівфабрикати від попередніх виробників і т. і. Процес поширюється в зворотному напрямку руху матеріального потоку (технологічному процесу виготов­лення виробів). Це так звана система «точно-вчасно» або «Кан­бан», яку ми розглянули в попередній темі.

 

« Содержание


 ...  85  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я