Операційний менеджмент

До переваг даної системи також слід віднести високу якість продукції. Система не допускає передачу браку на наступні тех­нологічні операції. За якість відповідають безпосередні виконавці, які в разі появи браку самостійно його виявляють і усувають. Тому на японських заводах значно менше контролерів, ніж на інших.

Тема 12. Оперативно-календарне планування виробництва

12.1.Тактика короткострокового планування

Для того, щоб планування приносило користь, тобто було реальним, воно повинно закінчуватись конкретними вказівка­ми: хто і коли повинен виконувати відповідні виробничі опе­рації. Такий вид планування називають календарним плануван­ням. Загалом процес планування зображено на рис. 12.1.

 

Агрегатне планування

 

1.

Використання засобів обслуговування

2.

Визначення потреби в персоналі

3.

Субконтракт

 

 

 

 

Виробничий графік

 

1.

ПМЗ

 

2.

ПВР

 

3.

ПРР

 

4.

Т-В

 

5.

Оперативно-календарне (короткострокове) планування

Середньостроковий

період

Короткостроковий

період

Планування виробничих потужностей

1.   Планування засобів обслуговування

2.   Забезпечення обладнанням

Рис.12.1. Зв’язок короткострокового (оперативного) планування з агрегатним та стратегічним

Розглянемо, як розробляється оперативне планування в одиничному виробництві. Менеджер одиничного виробницт­ва намагається керувати виробництвом у збалансованій і ефек­

тивній формі, для досягнення чого використовує системи пла­нування і контролю, які повинні:

1)  складати список поступаючих замовлень без порушен­ня обмеження потужності індивідуальних робочих центрів;

2) визначати наявність і потреби в інструментах та матері­алах;

3) визначати час і терміни виконання кожної роботи;

4) контролювати процес виконання робіт;

5)  забезпечувати зворотний зв’язок у використанні облад­нання і виробничих процесах;

6)  визначати терміни виконання робіт (нормування) опе­раторами для розподілу трудових ресурсів.

Для ефективного планування менеджер повинен володіти інформацією про продукцію, зокрема про терміни і обсяги ви­пуску, трудомісткість виготовлення (купівлі) і складання ком­понентів, маршрути обробки компонентів та інше, а також про потужності системи, склад і можливості обладнання і оснащен­ня, запас інструментів, графіки проведення ремонтних робіт, трудові ресурси...

12.2. Завантаження цехів (робочих центрів)

Завантаження означає призначення робіт, які повинні бути виконані конкретними робочими центрами (дільницями, це­хами, відділами.). Завантаження центрів представлено двома формами. Перша орієнтована на потужність центру, друга — на призначення специфічних робіт. Спочатку перевіряється за­вантаження центру, виходячи із перспектив потужності, вико­ристовуючи для цього метод під назвою контроль «вхід-вихід». Потім розглядаються два підходи, що використовуються при завантаженні — завантажувальні графіки Гантта і метод при­значення.

Контроль «вхід-вихід». Багато фірм мають складності при складанні планів через перезавантаження виробничих процесів. Недостатні знання про потужності і стан центру є причиною зниження швидкості протікання матеріального потоку. Конт­роль «вхід-вихід» є технікою (методом), яка дозволяє гнучко ке­рувати протіканням процесів в центрі через відповідні засоби:

 

« Содержание


 ...  80  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я