Існує п ’ять основних установ ЄС, які працюють у тісному контакті:
□ Європейський парламент нараховує 626 представників з усіх країн- членів, яких обирають у ході прямих виборів кожні 5 років. Його основною метою, як і будь-якого іншого парламенту, є прийняття законів, а також нагляд та контроль за діями виконавчої влади. Він виступає охоронцем європейських інтересів та захисником прав громадян.
□ Рада Європейського союзу (Рада міністрів ЄС) складається з представників (міністрів) країн-членів, які регулярно зустрічаються з метою координації національних політик та вирішення розбіжностей між собою та з іншими установами.
□ Європейська комісія - це виконавчий орган ЄС, чия роль полягає у запропонуванні нового законодавства та ініціатив, а також у відповідальності за їх втілення.
□ Суд юстиції - судовий орган ЄС. Його завдання - забезпечувати судовий захист з метою переконання в тому, що закону дотримано відповідно до основних угод Європейського союзу.
□ Суд аудиторів складається з представників платників податків, відповідальних за перевірку того, що ЄС використовує свої гроші відповідно до бюджетних правил та положень і на ті цілі, на які їх виділено.
Раду Європейського союзу очолює президент. Президентство регулярно змінюється, переходячи від однієї країни-члена до іншої кожні 6 місяців: з січня до червня, з липня до грудня. Чинне, попереднє та наступне президентства називаються «Трійкою».
Роль президентства постійно зростає, тому що сфери відповідальності ЄС розширюються та поглиблюються. До його обов’язків входять:
■ організація зустрічей та головування на них;
■ розробка прийнятних компромісів та пошук практичного вирішення проблем, які належать до компетенції Ради ЄС;
■ забезпечення послідовності та постійності процесу прийняття рішень.
Азіатська зона вільної торгівлі (AFTA Asian Free Trade Area): Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В’єтнам.
Південноазіатська асоціація регіонального співробітництва (SAARC South Asian Association for Regional Cooperation), створена 1985 року, об’єднує сім країн: Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Непал, Бутан, Мальдівська Республіка. Основна мета - сприяти економічному та соціальному прогресові, зміцнювати мир і регіональну стабільність, взаємно допомагати проводити НДДКР, сприяти поставкам найважливіших товарів, розширювати спільну торгівлю, надаючи взаємні преференції, співпрацювати у створенні великих регіональних промислових підприємств.
Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA North American Free Trade Agreement): США, Канада, Мексика, планує вступити Чилі. Основна мета - ліквідувати митні бар’єри на шляху вільного руху товарів, робочої сили, капіталу і послуг.
Андська група (Andean Pact), створена 1969 року, об’єднує п’ять країн: Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія.
MERCOSUR: Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай.
Південно-Африканський комітет розвитку (SADC South African Developpment Committee): Ангола, Ботсвана, Лесото, Малазія, Мозамбік, Танзанія, Зімбабве, Південна Африка.
Західно-Африканський економічний та монетарний союз (UEMOA West African Economic and Monetary Union): Берег Слонової Кості, Нігерія, Сенегал, Малі, Того, Бенін.
Додаток 5 Маркетингові аспекти формування міжнародної спеціалізації України
Намагаючись завоювати гідне місце на світовому ринку, українські підприємства вирішують маркетингові завдання двох рівнів - внутрішні (мікрорі- вень) та зовнішні (макрорівень). Проблеми внутрішні - обмежена кількість міжнародно конкурентоспроможних продуктів та ефективного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на самому підприємстві. Зовнішні - невизначеність загальної міжнародної спеціалізації України і недостатня підтримка з боку держави зусиль українських підприємств для просування національних товарів на світові ринки.
» следующая страница »
1 ... 97 98 99 100 101 102103 104 105 106 107 ... 112