Рішення по реалізації
|
|
Контроль за відхи - ленням від цілі |
|
Розпорядження -------- 1--------- |
|
|
А ^ 1 |
||
|
\ Виконання розпоряджень \ Ресурси ^ підрозділами / Результати |
Рисунок 3.21. Управління процесом реалізації поставлених цілей
Управління на основі контролю
До якісної оцінки того, як підрозділ справляється з поставленими перед ним завданнями на стадії контролю, додається також кількісний вимір виконаної роботи. Щоб полегшити це завдання, на основі минулого досвіду визначаються норми, квоти і стандарти, що зміцнюють суб'єктивні оцінки керівника. Різниця між очікуваними і фактичними результатами створює контрольний сигнал, тобто рішення, яке одразу ж переводиться на мову розпоряджень. Цикл контролю при цьому доповнює цикл реалізації. Система управління на основі контролю (рисунок 3.22) ввела надійний вимір ефективної роботи, дала інструмент для визначення характеру і розміщення слабких місць, а також метод порівняння ефективності роботи різних підрозділів фірми.
Рішення по контролю
Оцінка
результатів
Рішення по реалізації
1
Планування від досягнутого
Виміри
результатів
Контроль за додер - жанням еталону
Розпорядження І —
І
І
Ресурси
Результати
Виконання розпоряджень підрозділами
Рисунок 3.22. Управління на основі контролю
На сьогодні традиційна система контролю є одним із суттєвих інструментів управління у великомасштабних і складних фірмах. Однак традиційна система контролю має й очевидні недоліки. Оскільки квоти і еталони (стандарти) базуються на минулому досвіді, контрольні дії пов'язані скоріше з минулим, ніж з майбутнім фірми. Таким чином, управління на основі такого контролю гальмує активне випередження використання майбутніх можливостей. Традиційна система контролю добре служить фірмі при рівні нестабільності 2, коли зміни в зовнішньому оточенні настільки поступові, що
допускають уповільнення реакції. Однак, при наближенні ступеня нестабільності до 3, традиційна система контролю стає неефективною. Виникає необхідність у тому, щоб базувати контроль на майбутніх подіях і поведінці.
Управління методом екстраполяції
Суттєва різниця між системами управління методом контролю і методом екстраполяції полягає в тому, що перша базується на минулій діяльності, а остання екстраполює минуле в майбутнє. Вона охоплює такі етапи:
1) використання минулих тенденцій як основи для прогнозування майбутніх тенденцій в оточенні: народонаселенні, економіці, технології, конкуренції та інших факторах. Виходячи з ефективності, що прогнозується, визначається тенденція змін прибутковості фірми;
2) порівняння тенденцій розвитку зовнішнього середовища і ефективності фірми та визначення цілей фірми;
3) перетворення цілей в скоординовані програми дій для різних підрозділів фірми. Ці програми включають графіки заходів і контрольні терміни;
4) перекладання фінансових заходів на мову фінансових планів розподілу ресурсів: людей, матеріалів, грошових коштів і територій, необхідних для здійснення програм. Програми заходів і план розподілу ресурсів є основою для формування планів з прибутків;
5) перевірка здійсненності, тобто визначення того, наскільки заплановані результати задовольняють вище керівництво, а також перевірка наявності ресурсів, необхідних для всіх підрозділів фірми (гроші, кредитоспроможність, наявність компетентних керівників).
Цілі
А
Фінансові плани по прибуткам
Плани забез - печення ресурсами
» следующая страница »
1 ... 83 84 85 86 87 8889 90 91 92 93 ... 256