Менеджмент підприємства

3.4.2.   Процес контролю

В процедурі контролю розрізняють три етапи: розробка стан­дартів і критеріїв, порівняння з ними реальних результатів і при­йняття необхідних коригуючих дій. Під стандартами розуміють кон­кретні цілі, що випливають із процесу планування. Цілі, які можуть бути використані як стандарти для контролю, характеризуються ча­совими межами, в яких повинна бути виконана робота, і конкретним критерієм, який дозволяє оцінити ступінь виконання роботи. При­кладом цілей можуть бути, скажімо, розміри прибутку або обсягів продажу на рік. Конкретні критерії називаються показниками ре­зультативності. Подібні показники дозволяють керівництву співвід­носити реально виконану роботу із запланованою і відповісти на такі важливі запитання, як: "Що потрібно зробити, щоб досягти за­планованих цілей?" і "Що залишилося не зробленим?". Слід, однак, зазначити, що деякі важливі цілі й завдання організації неможливо виразити в числах. Наприклад, підвищення морального рівня, що розглядається як мета, виразити в числових показниках дуже важко, а часто і неможливо. Тому необхідно вести пошук непрямих показ­ників. Так, невелика кількість звільнень, як правило, є проявом за­доволеності роботою. Таким чином, кількість звільнень може бути використана як показник результативності для відпрацювання стан­дартів у галузі задоволення роботою. Звичайно, слід аналізувати й інші фактори. Так, зменшення звільнень може відображати не тільки задоволення роботою, а й загально неякісний стан економіки. Інши­ми словами, люди можуть залишатися на цій роботі не тому, що їх потреби тут належним чином задовольняються, а тому, на їх думку, що знайти іншу роботу буде досить важко. Тому менеджери повинні чітко усвідомлювати, що за такої конкретної ситуації, на результати їх дій впливає дуже багато факторів.

Другий етап контролю полягає в порівнянні реально досягнутих результатів із встановленими стандартами. На цьому етапі менеджер повинен визначити, наскільки досягнуті результати відповідають його сподіванням. При цьому він приймає ще одне дуже важливе рішення: наскільки допустимі або відносно безпечні виявлені відхи­лення від стандартів. Основна проблема, звичайно, полягає в тому, щоб визначити дійсно важливі відхилення. Вимір їх безпосередньо в грошовому еквіваленті, хоча він і достатньо очевидний, не завжди виправданий. Так, наприклад, для " General motors " нічого не озна­чає, якщо обсяг щотижневого продажу виявиться на 1 млн дол. ниж­чим від запроектованої суми. Але якщо "General motors" не вдасться проконтролювати якість 50-центової деталі, вона змушена буде зго­дом забрати на доробку сотні тисяч вже проданих автомашин.

Вимір результатів, які дозволяють встановити, наскільки до­тримуються встановлені стандарти - це найважливіший і найбільш вартісний елемент контролю. Так, наприклад, фармацевтична фірма повинна здійснювати виключно жорсткий і точний контроль за якіс­тю своєї продукції. Навіть мікроскопічна кількість домішок може буквально вбити покупця. Тому система контрольних вимірів про­дукції фірми - виробника ліків повинна бути виключно точною і ді­яти достатньо оперативно, щоб відсортувати брак до того, як він за­лишить фабрику. Однак, незважаючи на необхідність високоякісних вимірів, виробник ліків не може таким чином перевіряти більшу ча­стину своєї продукції, оскільки такі виміри руйнують ліки. Якщо проводити виміри занадто часто, то це буде дуже дорого і лише окремі люди зможуть дозволити собі купувати такий товар. Тому ці фірми піддають повній перевірці лише окремі вибірки зразків ліків із кожної партії. Іншими словами, виміри здійснюються настільки часто, щоб забезпечити високу ймовірність безпеки покупців.

Аналогічно, більшість організацій не дуже часто робить ауди­торські перевірки та інвентаризацію матеріальних запасів. Якщо ви­робник буде кожний день перераховувати запаси матеріалів, він бу­де точно знати, наприклад, скільки він втрачає через крадіжки. Але фірма в цьому випадку нічого іншого не зможе робити, тому що весь свій час буде займатися підрахунками. Тому більшість фірм- виробників проводять повні інвентаризації приблизно раз в 6 міся­ців. З досвіду вони знають, що за цей період втрати від крадіжок бу­дуть в межах допустимих відхилень. Банки, навпаки, підраховують свою виручку кожного дня, оскільки гроші - це найбільш привабли­вий предмет для крадіжок. Але детальні аудиторські перевірки усіх своїх бухгалтерських записів вони здійснюють досить рідко. Ось чому окремим злодіям іноді вдаються крадіжки, і вони при цьому залишаються непоміченими. Використання комп’ютерів для конт­рольних вимірів зробило ці перевірки більш оперативними, дешеви­ми і точними.

 

« Содержание


 ...  85  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я