Менеджмент підприємства

Для порівняння потенціалу розвитку окремих галузей з таким же потенціалом для галузі машинобудування, розрахували коефіці­єнт «за формулою (2).

Розрахунки коефіцієнтів а за 1990-2000 рр. наведені в таблиці

5.48     (Д = АН = 0). В розрахунках використані діючі у відповідному році нормативи нарахувань на заробітну плату, ставки податків на дохід і прибуток, норми амортизації та понижуючі коефіцієнти до них .

Як видно з таблиці 5.48, найбільші переваги у накопиченні при­пливів коштів, що забезпечують потенційні можливості розвитку порівняно з машинобудуванням, в 1992-2000 рр. були забезпечені для паливної промисловості, електроенергетики, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості.

Таким чином, можна констатувати, що фактична економічна політика, яка здійснювалася в Україні у 1990-2000 рр., призвела до того, що для прогресивних галузей (харчової, легкої промисловості, машинобудування) створювався низький потенціал розвитку, а для ресурсо- і енергомістких галузей цей потенціал був у 3-4 рази біль­ший.

Таблиця 5.48. Результати розрахунків відносної схильності до розвитку основних галузей промисловості по відношенню до такої ж схильності в машинобудуванні

Галузі промисловості

1990р.

1992р.

1993р.

1994р.

1995р.

2000р.

Вся промисловість

0,91

1,84

1,47

1,45

1,37

2,17

Електроенергетика

1,62

3,77

2,63

2,82

2,44

6,96

Паливна промисловість

1,14

3,87

2,03

3,45

4,39

10,35

Чорна металургія

1,08

5,01

3,68

3,44

2,71

5,84

Хімічна та нафтохімічна промисловість

1,18

3,68

2,14

2,63

2,55

3,83

Лісова, деревообробна та целюлозопаперова промисловість

1,04

1,07

1,37

1,45

1,07

1,07

Промисловість буд. матеріалів

1,22

1,4

1,95

1,93

2,2

2,02

Легка промисловість

0,65

1,08

0,94

0,89

0,59

0,37

Харчова промисловість

0,49

1,41

1,79

1,54

0,93

1,50

Розрив між галузями за показником схильності їх до розвитку стає ще разючішим, якщо врахувати дотаційну урядову політику. Так, наприклад, в 1993 році обсяг виділених з бюджету коштів вугільній галузі України досяг 3,3% валового внутрішнього продук­ту, в 1996 році ця дотація становила 1124,5 млн грн.

На наш погляд, таких негативних наслідків можна було б уник­нути при належному моделюванні можливих рішень, прийнятих вищим менеджментом на макроекономічному рівні. Адже будь-які, навіть незначні зміни законодавчих норм потребують ретельного економіко-математичного моделювання всіх можливих наслідків їх впровадження з урахуванням інших динамічних змін у зовнішньому середовищі. Тому саме зараз, в умовах значної втрати керованості народним господарством України, виникла нагальна потреба в ме­тодичному апараті для визначення напрямів ефективного впливу держави на розвиток як народного господарства в цілому, так і окремих його галузей і складових частин у прогресивному напрямі.

Запропонована методика визначає послідовність та основні ме­тодичні засади всебічної оцінки потенціалу розвитку економічних систем, дає змогу впорядкувати процес обрання найбільш прийнят­них законодавчих норм та дає детальну аналітичну оцінку їх можли­вих наслідків.

 

« Содержание


 ...  215  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я