Така сукупність видів діяльності в рамках маркетингу по суті означає якісно новий підхід до управління виробництвом.
Суть цього підходу полягає в тому, що вихідним пунктом глибокого і все- сторонього виявлення можливостей конкретного виробництва, шляхів його інтенсифікації, підвищення ефективності стає аналіз платоспроможного ринкового попиту на відповідні товари, потреби споживача.
Певний інтерес представляє практика розробки організаційної структури, яка допомагає здійсненню маркетингової діяльності в фірмах. Ця структура має принципові відмінності середніх і малих компаній від великих, особливо, транснаціональних компаніях. В більшості фірм вимоги до найважливіших підрозділів фірми формулює служба (відділ), яка відповідає за маркетинг.
Маркетинг — не адміністративна система, його завдання створити сприятливі умови для успіху в результаті вбудованих економічних і організаційно- психологічних механізмів, які допомагають долати бюрократичні (адміністративні) бар’єри.
Безперервність здійснення в ході розробки програм прямого і зворотного зв’язків з ринком дозволяє своєчасно пристосувати структуру виробництва до потреб, які змінюються і, в свою чергу, впливати на ці потреби.
Застосування маркетингу заставляє по-іншому підходити до практики планування, яка склалася, матеріального стимулювання, ціноутворення не тільки у виробничих відділеннях, але й у верхніх ешелонах управління виробництва. Особливого значення набуває необхідність перебудови організаційної структури, встановлення чітких повноважень і відповідальності. Без удосконалення такої організації впровадження маркетингу в практику неможливе, оскільки маркетинг як функція управління включає в себе і організаційну структуру.
Маркетингова орієнтація докорінно змінює організаційну структуру підприємства (фірми), ставить підвищені вимоги до рівня виконання обов’язків та професіоналізму працівників. Великі підприємства (фірми) формують спеціальні служби; маркетингову, що забезпечує ринкову діяльність: юридичну, що відповідає за правове забезпечення відносин із замовниками, постачальниками, підрядчиками і власним персоналом; виробничу, що виготовляє продукцію за вказівками служби маркетингу; штабну (координацію за вказівками служби маркетингу; штабну (координаційну), що забезпечує функціонування трьох перших служб. При цьому кожний функціональний підрозділ має свою структуру, яка визначається асортиментом продукції, масштабами виробничої і збутової діяльності, кількістю ринків, на яких підприємство (фірма, компанія) функціонує.
Побудова організаційної структури маркетингу залежить від програми підприємства (об’єднання), характеру і напряму його діяльності.
У світі найбільш поширеною є функціональна організація маркетингової діяльності (рис. 11.1.).
Віце-президент з маркетингу
Менеджери з окремих функцій маркетингу
Рис. 11.1. Функціональна структура управління маркетингом
Найбільш суттєва перевага функціональної організації маркетингу полягає в її простоті, що особливо важливо для підприємств, які розпочинають опановувати маркетингову концепцію управління виробничо-збутової діяльності. Чисельність менеджерів, відповідальних за окремі функції, залежить від рівня розвитку маркетингу.
Але якщо підприємство диверсифікує своє виробництво і розширюється товарна номенклатура, то починають проявлятися недоліки цієї структури. Вона не передбачає здійснення функції управління реалізацією окремих товарів через відсутність спеціалістів, що відповідають за окремий товар. Крім того, часто має місце деяка замкнутість створених функціональних груп, які вважають свої функції найбільш значимими і виникає потреба часто втручатися вищому керівництву, щоб належним чином координувати їх роботу.
» следующая страница »
1 ... 240 241 242 243 244 245246 247 248 249 250 ... 445